Заходи

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:
- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд із ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- торкатися предмета й пересувати його;
- користуватися засобами зв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
- заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.
Якщо виявили підозрілий предмет, потрібно негайно повідомити про це Службу порятунку за номером 101 та Національну поліцію за номером 102.
https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:eef+EEF-033+dec2022/about



АЛГОРИТМ ДІЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

Порядок дій при отриманні сигналу «Увага всім! Повітряна тривога»

– чітко, організовано, без паніки виконувати вказівки адміністрації закладу, в подальшому уважно стежити за оголошеннями та сигналами оповіщення;
– вимкнути усі електричні прилади на робочому місці;
– зачинити вхідні двері від робочого місця на замок, ключі по можливості здати на пост охорони;
– негайно залишити робоче місце та спуститися в одне з найближчих на момент знаходження укриттів, під час руху слідувати вказівникам;
– у разі проведення занять, консультацій тощо організувати евакуацію здобувачів освіти (абітурієнтів) до найближчого укриття;
– під час руху в укриття дотримуватися визначеного маршруту, не бігти, не влаштовувати скупчень людей, штовханини;
– у разі виникнення паніки намагатися зберігати спокій;
– за можливості надати допомогу тим, хто її потребує.
Адреса найближчих укриттів:
– вул. Університетська, 20
(підвальне приміщення корпусу № 2 університету);
– вул. Університетська, 21
(підвальне приміщення корпусу № 7 університету);
– б. Українського Відродження, 3
(підвальне приміщення корпусу № 5 університету).


Порядок дій у разі отримання сигналу «Загроза катастрофічного затоплення»

– чітко, організовано, без паніки виконувати вказівки адміністрації закладу, в подальшому уважно стежити за оголошеннями та сигналами оповіщення;
– за можливості вимкнути всі електричні прилади на робочому місці, зачинити вхідні двері від робочого місця на замок;
– негайно залишити робоче місце самостійно або організовано вирушити до збірного пункту евакуації;
– у разі проведення занять, консультацій тощо організувати евакуацію здобувачів освіти (абітурієнтів);
– у разі виникнення паніки намагатися зберігати спокій;
– за можливості надати допомогу тим, хто її потребує;
– із території збірного пункту евакуації виїзд до зони евакуації проводити колективно згідно з планом.
Адреса евакуаційного пункту:
– пер. Героїв Маріуполя, 65
(територія школи-ліцею № 5).


Правила поведінки в укриттях:

1. Заборонено приносити в укриття легкозаймисті речовини або речовини з різким запахом, громіздкі речі.

2. Обов'язково необхідно виконувати всі вимоги, дотримуватися правил поведінки та встановленого порядку в укритті.

3. Заборонено ходити без потреби, палити, шуміти, запалювати свічки та інші світильники з відкритим полум'ям.

4. Не допускати паніки у разі пошкодження споруди або виникнення небезпеки зараження.

5. Вихід з укриття дозволений лише після скасування повітряної тривоги (бажано 3–5 хв після її закінчення).

6. Дотримуватися правил техніки безпеки.

7. Надавати першу допомогу всім, хто її потребує.

8. Заборонено кидати харчові відходи та сміття у невстановлених для цього місцях.

Що робити, якщо трапився завал будівлі?

Міністерство охорони здоров’я України рекомендує:

• покличте на допомогу, повідомте, де знаходитесь і що з вами сталося;

• спокійно чекайте, поки розберуть завал;

• спробуйте вивільнити руки та ноги;

• оцініть навколишню обстановку, за можливістю обережно розберіть завал, намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається;

• якщо не впевнені у своїх силах – терпляче кличте на допомогу;

• якщо є можливість, скористайтеся телефоном, стукайте по трубах, батареях опалення;

• спробуйте розібрати завал;

• звільнившись, огляньте себе, за можливості надайте собі першу медичну допомогу;

• очікуючи на допомогу, намагайтеся уникнути переохолодження.

ЗАГАЛЬНОУНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОСВІТНИЦЬКО-ВИХОВНИЙ ЗАХІД
«ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ:
СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ»

13 березня викладачі та здобувачі нашої кафедри доєдналися до загальноуніверситетського просвітницько-виховного заходу на тему «Трансформація образу української жінки: суспільно-історичний контекст».

Мета заходу – привернути увагу до ролі української жінки, образ та соціальні ролі якої змінювались упродовж століть.

Викладачі та студенти кафедри психології, педагогіки та філософії підготували змістовні і цікаві доповіді, у яких презентували історію трансформації образу української жінки, той шлях, який вона проходила і проходить сьогодні, аби мати рівні права, рівні можливості, долаючи існуючі в суспільстві гендерні стереотипи.

УЧАСТЬ У ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКОМУ ПРОСВІТНИЦЬКО-ВИХОВНОМУ ОНЛАЙН-ЗАХОДІ,
ПРИСВЯЧЕНОМУ 210-Й РІЧНИЦІ ВІД НАРОДЖЕННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Викладачі і студенти нашої кафедри традиційно беруть активну участь у міських та університетських просвітницько-виховних заходах.

7 березня в університеті відбувся захід, організатором якого був відділ виховної та культурно-масової роботи за участі 160 слухачів. До цього просвітницько-виховного заходу були долучені й студенти наших спеціальностей.

Розпочинаючи захід, начальниця відділу виховної та культурно-масової роботи, доцентка Тамара Плаксій зазначила, що з ім’ям Тараса Григоровича Шевченка, зі словами його творів на вустах і у серцях протестують українці – наші співвітчизники проти свавілля і несправедливості у ХХІ столітті на Майдані Революції Гідності, віддають життя у війні проти російського окупанта, захищаючи незалежність і суверенітет нашої держави. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, які віддали життя за Україну.

Лейтмотивом заходу були слова ведучих Андрія Дудника (гр. МСД-23-1) та Анастасії Деркач (БІС-23-1м) про те, що шевченківський захід ми проводимо, аби не просто вшанувати пам’ять про геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді ще й вірити, як не Т. Г. Шевченку, який життя своє віддав за Україну, за нас, за те, щоб ми були вільними, гордими і гідними людьми.




ЗАГАЛЬНОУНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ЗАХІД
«ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ЗА МЕЖАМИ ЗНАНОГО»

До 210 річниці з народження Кобзаря кафедрою ГНКМ 11 березня було організовано загальноуніверситетський захід «Тарас Шевченко: за межами знаного». У свідомості кожного громадянина нашої держави Т. Г. Шевченко є національним героєм. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої України.

Спікер заходу – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Володимир Маслак об’єднав на просвітницько-виховному заході понад 130 учасників.

Доповідач висвітлив маловідомі факти щодо витоків формування особистості (підсоння, сім’ю, традиції) Т. Г. Шевченка, які визначили подальшу його долю, розказав про людей, які відіграли визначну роль у житті майстра (П. Енгельгарда, С. Енгельгард, І. Сошенка, К. Брюлова, В. Жуковського), маловідомі факти образотворчого генія Шевченка, його громадську діяльність, події заслання тощо.

Цікавим для аудиторії була інформація щодо застосування Шевченком техніки офорт – різновиду друкованої графіки. Техніка передбачає створення малюнка на металевій поверхні шляхом протруювання азотистою кислотою ліній та інших елементів зображення, після чого на друкарську форму наноситься фарба та накладається спеціальний папір. Протягом століть офорт активно використовували європейські майстри для створення ілюстрацій і самостійних творів мистецтва.

Інноваційні підходи, які використав під час висвітлення матеріалу В. Маслак, та репрезентація маловідомих фактів із життя Шевченка викликали неабияку зацікавленість аудиторії та жваву дискусію.

Ушанування пам`яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років

23 листопада на площі біля пам`ятного знаку Жертвам політичних репресій традиційно були проведені публічні читання, присвячені пошануванню пам`яті загиблих українців від скоєного злочину радянським комуністичним режимом, у якому взяли участь студенти та викладачі нашої кафедри.

Спогади свідчення очевидців злочину записували студенти Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського у 1990-х роках, читання в особах сьогодні прочитували теперішні студенти університету.

Спогади про Голодомор-геноцид і дослідження проф. Ганни Капустян опубліковано у виданні «Пам`ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика» (2008, 2014, 2017).

До заходу пошанування пам`яті загиблих українців доєдналася громадськість Кременчука. Пам`ятаємо! Ніколи знову!

Просвітницько-виховний захід,
присвячений 90-м роковинам Голодомору-Геноциду
1932-1933 років

25 листопада в Україні відзначають 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років, який забрав життя мільйонів українців. Штучно створений голод, акт геноциду українців став найбільшою трагедією для нашого народу за всю історію. Захід проходив у змішаному режимі, загалом зібрав майже 100 осіб – студентів та викладачів нашого університету. Слід відзначити, що цей захід відбувся за активної участі стипендіатів американського Фонду імені Катерини, серед яких є й студентак гр. БІС-20-1 П. Кульбачко, та регіональної директорки Фонду, проф., д. і. н. Г. Капустян.

До заходу доєднались і студенти та викладачі нашої кафедри.

Ведучі розпочали захід хвилиною скорботи за жертвами сталінських репресій та покладанням квітів до пам’ятного «Місця шани» за загиблими випускниками нашого університету у неспровокованій війні, яку розпочала росія проти України, чинячи на нашій землі знову геноцид.

Українська нація мужньо чинить спротив значно чисельнішому ворогу. В нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Інакше історія закине українців на нове коло вже пройдених випробувань. Ми пам’ятаємо уроки минулого й не хочемо повертатися в «тюрму народів». Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби.

Доєднуємося до загальнонаціонально-міжнародної акції «Запали свічку», яка відбувається щорічно у День пам’яті жертв Голодомору у 4-ту суботу листопада!

Слава Україні! Слава захисникам України!

Екскурсія до художньої галереї

У Всесвітній день студента, 17 листопада, студенти нашої кафедри відвідали Кременчуцьку міську художню галерею, у якій було відкрито збірну виставку митців до 80-річчя визволення Крюкова від нацистських загарбників. В експозиційних залах закладу культури були представлені і персональна виставка робіт Ігоря Носова, і збірна виставка кременчуцьких художників з видами Крюкова «Як тебе не любити, Крюкове мій», а також філателістична виставка з колекції Володимира Скляра.

Екскурсія була організована доц. В. Саранчою, який попередньо ознайомив здобувачів з історією нашого міста періоду Другої світової війни. Отже, студенти мали змогу не лише здійснити ексурс в історію Кременчука, але й насолодитися витворами сучасного художнього мистецтва.

Вітаємо переможців конкурсу «Я – студент!»

Традиційно щорічно на початку вересня нашою кафедрою організовується конкурс для здобувачів 1 курсу «Я – студент!», на якому студенти-першокурсники представляють тематичні фото і відео, присвячені першим враженням від студентського життя. Цьогоріч конкурс проходив з 04 вересня до 01 жовтня, на який студенти надіслали велику кількість своїх цікавих фото та відеоматеріалів.

Перемогу в секції «Найкраще відео» здобула Анна Кійло (МСД-23-1) і Данило Міщенко (БІС-23-1), «Найкраще фото» - Андрій Дудник (МСД-23-1), приз глядацьких симпатій дістався Єлизаветі Пащенко (БІС-23-1). Нагородження переможців відбулось 13 жовтня в затишній атмосфері нашої кафедральної родини. Переможці були нагороджені сучасними найпопулярнішими книгами. І викладачі, і студенти-першокурсники мали змогу поспілкуватися в невимушеній атмосфері, насолоджуючись запашним чаєм і солодкими смаколиками!

Подорож по місцях, тісно пов’язаних із життям
класика світової літератури – М.В.Гоголя.

06.10.2023 р. студенти спеціальностей 028 Менеджмент соціокультурної діяльності та 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа разом із викладачами кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва вирушили у цікаву подорож по місцях, тісно пов’язаних із життям класика світової літератури – М.В.Гоголя.

У чудовому Миргороді на нас чекала цікава театралізована екскурсія містом, яке відоме далеко поза межами України як лікувальний курорт з цілющою мінеральною водою. Цікавинка міста – Миргородська калюжа, яку свого часу барвисто описав Гоголь. А передзвін Успенської церкви з більш ніж 120-літньою історією має лікувальні властивості. Навколо калюжі постали, як живі, гоголівські персонажі.

Наступна зупинка була в с. Великі Сорочинці. Це місце відоме знаменитим Сорочинським ярмарком. А ще в селі знаходиться Спасо-Преображенський храм, у якому хрестили маленького Микитку Гоголя і який свого часу відвідали майже всі гетьмани України. Ми завітали до музею письменника, де побачили особисті речі Гоголя, рукописи, перші друковані видання та посмертну маску. Далі ми попрямували до готелю-музею «Хутір Гоголя», який розташований у самому серці села Великі Сорочинці, на березі мальовничої річки Псел.

Далі ми помандрували до с.Гоголеве. Тут письменник провів свої дитячі та юнацькі роки. На території колишньої садиби Гоголів-Яновських зараз знаходиться музей-заповідник М.В. Гоголя. Батьківський будинок, флігель, подвір’я і ставки, парк-сад із малими архітектурними формами зачаровують відвідувачів своєю неповторною красою, зберігають домашній затишок і дух гоголівської родини.

Гоголівська садиба – це мальовничий куточок природи, сповнений таємниць, незвичайних пригод і яскравих вражень. Особливе враження справила театралізована екскурсія садибою і прогулянка дуже красивим парком-садом.

Незабутня мандрівка дозволила нам зануритися в неповторний світ дитинства великого письменника, доторкнутися до глибинних витоків його літературної творчості. Це своєрідна подорож у часі туди, де народився, жив і творив Гоголь. Тільки так можна по-справжньому збагнути його безсмертний творчий доробок.

Тур по місцях знаменитого письменника М.В. Гоголя надовго залишить у нас яскраві враження.

Патріотично-виховний захід "Славетні захисники Вітчизни"

03.10.2023 р. здобувачі ОП "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа", "Менеджмент соціокультурної діяльності" та "Дизайн" долучилися до патріотично-виховного заходу "Славетні захисники Вітчизни", який був присвячений Дню захисників і захисниць України.

Лекція завідувача кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва
КрНУ імені Михайла Остроградського д.і.н., проф. Володимира
Івановича Маслака «Задушливі обійми»: українсько-московські
стосунки в історичному аспекті».

28.09.2023 року з нагоди Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва студенти спеціальностей 028 Менеджмент соціокультурної діяльності, 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа та викладачі кафедри ГНКМ долучилися до лекції завідувача кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва КрНУ імені Михайла Остроградського д.і.н., проф. Володимира Івановича Маслака «Задушливі обійми»: українсько-московські стосунки в історичному аспекті».

Під час вебінару учасники занурилися в ключові події української історії, розвінчали найпоширеніші московські міфи, пригадали найвидатніші постаті української історії, літератури, музики та мистецтва, відзначивши їх величезний внесок у відродження суверенітету та незалежності України.

Дякуємо спікеру за допомогу в засвоєнні важливих уроків історії!

Вітаємо всіх захисників і захисниць України з прийдешнім святом та бажаємо доброго здоров’я на довгі роки, незламного духу та мирного неба!

Загальноуніверситетський захід «Єднання» – це можливість познайомитися зі студентами інших спеціальностей

26 вересня здобувачі перших курсів нашої кафедри мали змогу долучитися до загальноуніверситетського заходу «Єднання». На думку наших студентів, це була незабутня подія, на якій вони познайомилися зі студентами інших спеціальностей нашого університету. Разом вони весело провели час, пограли в ігри та дізналися один про одного багато цікавого.

Театральний сезон розпочато!

Однією з гарних традицій нашої кафедри є регулярне відвідування театру.

17.09.2023 року викладачі і студенти нашої кафедри провели чудовий недільний вечір у театрі комедії «Мо» під час перегляду вистави-комедії сучасного життя «Слово на букву «В» заборонено!»

Відкриваючи сьогорічний театральний сезон, студенти переконалися, що театр – це мистецтво, яке не замінить ані телевізор, ані комп'ютер: у сцени є своя магія.

У театрі комедії «Мо» класичний гумор перетинається з абсурдом. Сьогодні тут і сміх, і сльози, і радість, і сум.

Вистава та гра акторів цього сучасного колективу, в якому працює і магістр нашої кафедри Геннадій Касьян, нікого не залишила байдужим.

Чудовий день, чудовий відпочинок на природі у чудовій компанії!!!!

Однією з гарних традицій нашої кафедри є активний відпочинок зі студентами на природі. Традиційно на початку вересня (цьогоріч це 11.09.2023) студенти 1-4 курсів спеціальностей 022 Дизайн, 028 Менеджмент соціокультурної діяльності, 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа разом із викладачами кафедри провели день на базі відпочинку КрНУ, де варили смачний куліш, смажили м'ясо, фотографувалися і милувалися чудовими краєвидами, грали у настільні ігри, у футбол та волейбол, слухали музику, знімали (як завжди надзвичайний, з численними переглядами) контент для соцмереж.

В іграх, розвагах, футбольно-волейбольних змаганнях час пролетів непомітно. Стільки азарту гравців і футбольних вболівальників база відпочинку ще не бачила! Втомлені, але щасливі, з гарним настроєм і незабутніми враженнями вся величезна компанія (близько 50 осіб) поверталася додому. З неодмінним бажанням приїхати ще не один раз)))

















Квест першокурсника

02.09.2023 р. у нашому університеті відбулася щорічна неймовірна подія – «Квест першокурсника». Команди групи МСД-23-1, БІС-23-1, ДЗН-23-1 пройшли 8 точок, де виконували цікаві завдання. Учасники намагалися швидше здогадатися, що означають такі підказки, як «Рожеве фламінго, вже не рожеве», «Прихована оазисна точка», «Підпільний захист прав». Як відверто зазначили учасники квесту, він був дуже складним, але наші студенти впоралися й отримали багато задоволення. Під час квесту вони познайомилися з територією університету, бо бігали дуже багато і побували майже у кожному куточку (у підвалах теж були)))). Завдання були на логіку, такі, як-от: скласти пазли, розв’язати кросворди, пограти в «Alias», гру, де потрібно пояснити значення слова. Хлопці мали швидко зібрати гвинтівку, а дівчата накласти турнікет. Також перевірили знання української кухні.

У кінці дійства на студентів очікували подарунки☺️: вручили грамоти і пригостили печивом. Учасники отримали неймовірні емоції, вони раді, що мали змогу брати участь у подібних заходах, а наступного разу обов’язково здобудуть перемогу!

З Днем вишиванки!

Вітаємо з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки! Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця.
Вишиванка – це особлива національна традиція українців. А сам День вишиванки – хоч поки ще й не офіційне свято – покликане для сприяння єдності й культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Тож нехай це свято зітре кордони й об’єднає українців по всьому світу!
17 травня студенти ОП «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «Дизайн» відвідали зустріч з Наталією Ромою – мисткинею, майстринею художньої вишивки, організовану КЗК «Кременчуцька міська публічна бібліотека».
Наталку добре знають у нашому місті як популяризатора української вишивки, а її роботи розлетілися не тільки по Україні а й по всьому світу. Улюблена техніка майстрині «білим по білому», тож не дарма вона серед 44 майстринь, що є носіями елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія вишивки – «білим по білому», яку занесено до національного переліку елементів НКС і, маємо надію, скоро буде затверджено ЮНЕСКО. У теплому, живому спілкуванні присутні здобувачі вищої освіти мали змогу прослухати цікаву розповідь майстрині про деякі секрети своєї творчості, про участь у різних вишивальних проєктах, що проводилися у місті та на всеукраїнському рівні. Були представлені рушники, вишиті сорочки майстрині, а розповіді про історії створення кожної вишитої речі сприймалися з великою цікавістю а іноді навіть зі сльозами на очах. Кожна вишита майстринею сорочка – то справжнє диво, а історія створення її сорочки «Червона калина» ще й зі справжнім присмаком гіркоти військового сьогодення. Справжньою окрасою зустрічі стали пісні у виконанні маленьких учасників вокальної студії «Натхнення». Присутні в залі змогли розповісти історію своїх вишиванок.

Екскурсія до Опішного

27 квітня 2023 року кафедрою гуманітарних наук, культури і мистецтва було організовано екскурсію до Опішного-мальовничого містечка на Полтавщині, яке славиться своїм гончарством та історичними пам'ятками.
По дорозі нашій групі було чудовою нагодою послухати про історію та культуру цього краю відомого археолога Анатолія Щербаня, який розповідав про Диканьку, Опішне та інші населені пункти, що мають багату історію та цікаві традиції.
Після прибуття до Опішного, ми відвідали музей гончарства, де зустрілися з місцевими майстрами-гончарями та дізналися багато цікавого про техніки гончарства, виробництво гончарних виробів та їхню історію.
Також ми відвідали етносадибу «Лялина світлиця», де ми змогли побачити зразки місцевого народного мистецтва, дізнатися про традиції та обряди, які збереглися у цьому куточку України.
Музей українського борщу є однією з цікавих експозицій, яка розміщена в етно-садибі "Лялина світлиця" у місті Опішня, Полтавської області. Цей музей присвячений не тільки українському національному страві, але й українській культурі та традиціям.
Особливо запам’ятався Музей борщу. Експозиція музею складається зі збірки старовинних предметів, які використовувались для приготування борщу, наприклад, горщики, каструлі, дуршлаги, ножі тощо. Також у музеї представлені рецепти борщу, які готують у різних регіонах України, зокрема, з буряка, з капусти, з грибів тощо. Гості можуть скуштувати кожен з цих видів борщу та оцінити його смак.
Крім того, у музеї можна ознайомитися з історією та традиціями, пов'язаними з приготуванням та подачею борщу в українській культурі. Тут відбуваються майстер-класи з приготування борщу, під час яких гості можуть дізнатися про різні способи готування борщу та навчитися готувати його самостійно.
Екскурсія до Опішного була чудовим досвідом, який дозволив нам пізнати багату культурну спадщину Полтавщини, а також ознайомитися з життям та роботою майстрів-гончарів. Ми щиро вдячні організаторам за цей чудовий день та вражаючі враження від екскурсії до Опішні.

Мистецький фестиваль «Студентська весна – 2023»

Цьогоріч наш університет після кількарічної перерви, пов’язаної з пандемією та повномасштабним вторгненням росії, отримав змогу провести традиційний мистецький фестиваль «Студентська весна», фінальний концерт якого відбувся 20 квітня в актовій залі корпусу № 5. Фестиваль був присвячений Україні та її народу-переможцю, а метою цьогорічного фестивалю було формування у студентської молоді любові до країни за допомогою різноманітних форм творчості та способів її вираження за темою «Україна у серці кожного».
Фестиваль проходив у кілька етапів. Так, на першому етапі в університеті було проведено поетичний конкурс серед студентів і співробітників (березень – поч. квітня), на другому – благодійний концерт факультетських творчих команд, які об’єдналися у єдиному творчому пориві під єдиним гаслом любові до України (13 квітня), на третьому – фінальний благодійний концерт за участі номінантів першого та другого етапів, а також народних аматорських колективів «На межі поміж» та «Квінтесенція» (20 квітня). Усі заходи відбувалися за єдиною тематикою «Україна у серці кожного».
Виступи студентів на усіх етапах були натхненними, проникнутими прагненням до самореалізації, до творчості, духом патріотизму та переможності. Творча молодь нашого університету продемонструвала неабияку згуртованість, величезну наснагу і любов до України, до нашого народу. Хвилиною скорботи та покладанням квітів до пам’ятного знаку захисникам України студентство пошанувало пам`ять усіх, хто загинув від куль російського окупанта за роки російсько-української війни.
Творчі студенти спеціальностей 028 Менеджмент соціокультурної діяльності (В. Чернова) та 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа (А. Бондар, М. Казазян) також взяли участь у цьогорічному фестивалі, демонструючи свої унікальні таланти. Бажаємо нашим талановитим студентам подальших творчих успіхів!
http://www.kdu.edu.ua/new/detail.php?id=2817

«Нація добровольців – непереможна» (В. Залужний)

14 березня 2023 року в нашій країні вшосте відзначають День українського добровольця.
Президент України В. Зеленський з нагоди свята у своєму пості зазначив: «У минулому – люди різних професій із різним життєвим шляхом та історією. Зараз – героїчні воїни. І обов’язково настане час – стануть українськими переможцями». Свято засноване, щоб гідно вшанувати хоробрих чоловіків і жінок, які ризикують своїми життями заради нашої Батьківщини. На жаль, чимало добровольців з 2014 року загинуло за Україну. Особливо важливо пам'ятати про їхні подвиги під час повномасштабної війни в Україні.
Дата Дня добровольця 14 березня обрана на честь подій 2014 року. Добровольці з Самооборони Майдану прибули на військовий полігон у Нових Петрівцях. З них сформували Перший добровольчий батальйон, який брав участь в АТО. Українські добровольці за покликом серця стали на захист незалежності нашої держави і гідно боронять Україну разом з усіма бійцями наших сил оборони та безпеки.
На кафедрі ГНКМ з нагоди свята було організовано виховний захід, на якому було висвітлено історію формування добровольчих батальйонів в Україні.
Дякуємо добровольцям за їх подвиг, готовність віддати своє життя заради незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Бажаємо міцного здоров’я, витримки, мужності. Нехай Господь Бог береже від ворожої кулі.
Схиляємо в скорботі свої голови в пам’ять про тих добровольців та воїнів, які полягли на полі бою й не повернулись додому, до рідних домівок, до своїх батьків, матерів, коханих та дітей. Вони врятували нашу батьківщину від ворога, дали можливість нашій державі рухатись по шляху інтегрування в Європейську спільноту та день за днем перетворювати Україну на заможну, квітучу країну.

З гуртом PROBASS & Hardi збираємо кошти для ЗСУ

09.12.2022 кременчуцький гурт PROBASS & Hardi, який став всесвітньо відомим завдяки композиції «Доброго вечора, ми з України!», виступив у Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського. Мета заходу – збір коштів для Збройних Сил України. Більшість учасників PROBASS & Hardi в різні часи навчалися в КрНУ.
В команді цього чудового коллективу є й студентка кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Віталіна Олещенко, яка розповіла про свою участь в турі PROBASS & Hardi університетами України - Вітаємо, для початку декілька слів про себе.
- Мене звати Олещенко Віталіна, я студентка першого курсу факультету права, гуманітарних і соціальних наук, навчаюсь на спеціальності 028 Менеджмент соціокультурної діяльності, група МСД-22-1. У цьому році закінчила ліцей № 17, зі школи захоплююся грою на гітарі, укулеле, піаніно, опановую барабани, та електрогітару. Окрім того, мене завжди цікавили фото- і відеозйомка.
- Як ти потрапила до команди PROBASS & Hardi?
- Знайома я з гуртом не так давно, але знала що у нас у місті є такі творчі та унікальні люди, тому їхні пісні я чула. Так вийшло, що мені запропонували попрацювати у ролі фотографа та відеографа на концерті у Львові, пізніше зародилася ідея влаштувати тур університетами України, щоб підтримати українських студентів та зібрати потрібні кошти на допомогу ЗСУ.
- Охарактеризуй, будь ласка, свою роль у проєкті?
- Ми зараз переживаємо часи, коли усе суспільство створює бурхливий потік різноманітних форм і заходів допомоги українців військовим, переселенцям, соціально вразливим категоріям населення тощо. Дуже важливо, щоб усі люди доброї волі у світі бачили ці процеси і теж приєднувалися до допомоги. Тому я будучи фотографом і відеографом фіксую як це все відбувається насправді, всі наші труднощі та перемоги. Зараз готую невеликий документальний фільм про тур університетами України, де буде показано все, що відбувалося за цей час з гуртом. Завтра 12.12.2022 відбудеться фінальний концерт нашого туру в Києві, де буде досить багато студентів, які незважаючи на усі складності залишилися в Україні. Я пишаюся тим, що я українка і теж знаходжуся серед цих студентів, разом з ними допомагаю рідній Українi.

Зустріч науково-педагогічного персоналу та здобувачів
освіти з представниками волонтерського руху України

5 грудня 2022 року відбулася зустріч науково-педагогічного персоналу та здобувачів освіти факультету права, гуманітарних і соціальних наук та факультету економіки і управління з представниками волонтерського руху України, присвячена Міжнародному дню волонтера.
Спікерами заходу стали волонтер з міста Хмельницького Олег Ровінець (Олег Ровінець); волонтерка з міста Полтави, втілювачка проєкту «Тепла кофта» Ірина Коноз (Ірина Коноз); здобувач освіти кафедри економіки, учасник бойових дій і волонтер Вадим Коробка; старша викладачка кафедри економіки, активна представниця волонтерського руху міста Кременчука Світлана Іщенко.
Волонтери розповіли про свою діяльність, поділилися напрацюваннями та ідеями, закликали до єднання української спільноти на шляху до перемоги!
З вітальними словами виступили д.е.н., професор, декан факультету економіки і управління Андрій Почтовюк, д.і.н., професор, завідувач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Володимир Маслак, д.е.н., професор, завідувачка кафедри економіки Ольга Маслак.

Читання, присвячені пам`яті українців-жертв
Голодомору-геноциду 1932 - 1933 років

24 листопада студенти КрНУ, громадськість міста, духовні отці зібралися на площі Кременчука біля пам`ятного знаку жертвам політичних репресій на традиційні читання, присвячені пам`яті українців, які заморив радянський тоталітарний комуністичний режим організованим Голодомором-геноцидом 1932 - 1933.
Ці спогади студенти записували у 1990-х роках зі слів свідків, які пережили Голодомор-геноцид. Ці свідчення було надруковано у книзі професора кафедри ГНКМ Ганни Капустян "Пам`ять 33-го кличе молодих: спогади свідків і слово історика". Служитель благочинного Кременчуцького округу православної церкви України настоятель Свято-Миколаївського Собору протоієрей Володимир Макогон відслужив панахиду за загиблими українцями. 10.5 млн. загинуло від Голодомору-геноциду організованого радянським комуністичним режимом.

Конкурс для першокурсників «Я – студент!»

Кафедра ГНКМ традиційно восени проводить конкурс фотографій і відеороликів для студентів 1 курсу «Я – студент!». Цьогоріч конкурс проводили з 26 вересня до 13 листопада. Усі першокурсники наших спеціальностей відгукнулися, активно надсилаючи свої роботи, демонструючи зацікавленість та креативність)))
Конкурсні роботи розміщувалися на сторінках кафедри у Фейсбуці, Інстаграмі і на YouTube.
Нагородження переможців відбулося 17 листопада 2022 р., у Міжнародний день студентів. Дипломи та призи отримали переможці в номінаціях:
«Найкраще фото» – Дарина Жукова (гр. БІС-22-1),
«Найкраще відео» – Еліна Гелазова (гр. МСД-22-1),
«Приз глядацьких симпатій» – Анастасія Бондар (гр. БІС-22-1).
Вітаємо переможців і бажаємо незабутніх студентських років, сповнених яскравими емоціями!

* * *

10.11.2022 р. з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва студенти-першокурсники спеціальностей 028 Менеджмент соціокультурної діяльності та 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа відвідали художню галерею та ознайомилися з експозицією, що присвячена Захисникам і Захисницям України.
Після цього відбулася зустріч з випускником кафедри ГНКМ 2021 р. Геннадієм Касьяном, актором Кременчуцького театру комедії "МО", який поділився досвідом роботи у культурній сфері.

Науково-практичний семінар на тему
«Феномен українського козацтва як засіб
ідентифікації української нації»

14.10.2022 року відбувся науково-практичний семінар на тему «Феномен українського козацтва як засіб ідентифікації української нації», присвячений Дню захисників і захисниць України та Дню Українського козацтва.
Завідувач кафедри ГНКМ доктор історичних наук, професор Маслак В.І.
Спікером заходу виступив доктор історичних наук, професор, академік, завідувач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Маслак Володимир Іванович. Він нагадав учасникам, що самоідентифікація нації ґрунтується на усвідомленні її історичних витоків та етнічного коріння, розкрив традиції та постулати, проголошені у війську Запорізькому.
Учасники семінару вкотре переконалися, що козацтво зіграло важливу роль в утворенні української державності та національної ідеї в суспільстві. Цікава і історія свята, адже Богоматір вважалася покровителькою козаків. У день святкування, 14 жовтня, вони організовували Велику раду, на якій обирали гетьмана і визначалися з подальшими військовими планами.
«Козак поляже, але Слава козацька не вмре, не поляже, Слава буде жити до кінця віку людей…», – казав Іван Сірко.

У КрНУ пройшло перше засідання мовного клубу
«Кременчук – це серце України»

10 жовтня 2022 р. у КрНУ імені Михайла Остроградського відбулося засідання розмовного клубу «Кременчук – це серце України». Організатори заходу – Центр підвищення кваліфікації та професійної адаптації КрНУ, кафедра гуманітарних наук, культури і мистецтва, кафедра лінгводидактики та журналістики. Зустріч проходила у читальній залі університетської бібліотеки. Участь у роботі мовного клубу взяли сім’ї вимушених переселенців з Харківщини та студенти і викладачі університету.
Мета зустрічі – допомогти переселенцям опанувати українську мову, а також покращити мовні навички студентів. Розмовний клуб в університеті організовано на виконання рекомендацій Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня та голови «Спілки ректорів закладів вищої освіти України» Петра Кулікова.
Бажаючих поліпшити свої знання української та вдосконалити мовні компетенції в університеті зібралася повна зала. Студенти підготували презентації, які познайомили шановних гостей з нашою культурою. Також гостям продемонстрували яскравий відеосюжет про місто Кременчук, в якому вони побачили його найкрасивіші місця, промислові підприємства та самих кременчужан. Учасники мовного клубу завершили зустріч спільним виконанням пісні «Ой, у лузі червона калина…». Сьогодні ця пісня стала символом боротьби українців проти російських окупантів.

30 вересня 2022 р. відбувся просвітницький захід, присвячений
видатному вченому-математику М. В. Остроградському

Традиційно у ці вересневі дні викладачі та студенти ушановують пам’ять видатного українця, що народився на Полтавщині й іменем якого названий наш університет та кафедра інформатики і вищої математики – пам’ять Михайла Васильовича Остроградського.
Його праці стали підґрунтям, на якому будувалася та розвивалася школа механіки. За життя опублікував понад 100 наукових праць, а математики давно звикли до термінів: рівняння Остроградського, метод Остроградського, формула Остроградського-Ґаусса, принцип Остроградського-Гамільтона. Важко перелічити усі досягнення видатного українця та почесні звання, адже не випадково його ім’я постало в один ряд з всесвітньо-відомими іменами Лалласа, Фур’є, Ампера, Пуассона, Коші.
Ведучою заходу стала студентка кафедри ГНКМ Анастасія Деркач. У заході взяли участь студенти та викладачі усіх інститутів та факультетів.
Непересічна особистість академіка М. В. Остроградського надихає сучасну студентську молодь на нові звершення та успіхи у навчанні!

29 вересня 2022 р. студенти спеціальності 029 – Інформаційна,
бібліотечна та архівна справа, 028 – Менеджмент соціокультурної
діяльності відвідали лекцію, присвячену 31-й річниці
незалежності України

Свою лекцію «Незалежність України – маяк свободи» к.і.н., доц. Тамара Плаксій розпочала виконанням пісні, що стала гімном війни з часу, коли Росія відкрито напала на Україну «Ой, у лузі червона калина» Це відпочатку налаштувало аудиторію на особливо хвилюючу атмосферу, яка не полишала до завершення лекції. Онлайн-аудиторію склали майже двісті студентів та викладачів усіх інститутів та факультетів університету.
Мета лекції полягала у визначенні етапів боротьби українського народу за державну незалежність у ХХ - на початку ХХІ століть, у розкритті їх особливостей та у здійсненні аналізу намагань путінської Росії послабити і знищити незалежність України.
Серед ключових тез, які прозвучали на лекції, такі: 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність; наша незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, а сьогодні оплачується життями наших захисників і захисниць, які зупинили навалу і наближують перемогу над російським агресором; сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи, головна перешкода для російського імперіалізму; вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це той фундамент, що захищає права людини та гарантує всім українцям гідне майбутнє; нескорена незалежна Україна – маяк свободи для поневолених народів Росії, новий імпульс для європейського духу єднання і солідарності.
У своїй лекції Т. Плаксій використовувала історичні матеріали Українського інституту національної пам’яті. На завершення студенти і викладачі, які відвідали лекцію, об’єдналися виконанням Гімну України та словами подяки лекторці.

Захід присвячений 90-м роковинам пошанування пам`яті українців-жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр.

23 вересня у рамках Договору про співпрацю, укладеного між КрНУ і Новогалещинською селищною радою, відбувся Захід присвячений 90-м роковинам пошанування пам`яті українців-жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр.
Зустріч з мешканцями громади провела дослідниця Голодомору-геноциду професор кафедри ГНКМ Ганна Капустян. На зустрічі була представлена книга Ганни Капустян "Пам´ять 33-го кличе молодих: спогади свідків і слово історика". Спогади свідків трагедії у 1990-х роках записували студенти КрНУ. Це є унікальне джерело усної історії Голодомору-геноциду 1932-33 рр. У 2010 р. записи свідків Голодомору були долучені до кримінальної справи, за якою суд кваліфікував ці події як геноцид.

Онлайн-лекція з невідкладної допомоги в умовах війни

Сьогодення вимагає від нас швидких рішень, знань, навичок, які допоможуть врятувати не лише своє життя й здоров’я, але й життя та здоров’я інших людей. Ми повинні вміти швидко й правильно реагувати на всі теперішні виклики й реалії. В умовах військової агресії російської федерації проти України проблема невідкладної домедичної допомоги як ніколи є актуальною.
Знання правил домедичної допомоги здатне врятувати життя, адже час приїзду бригади екстреної медичної допомоги складає близько 10 хвилин і він може збільшуватись за різних обставин. Навіть людина без медичної освіти, яка володіє необхідними навичками та знаннями, здатна допомогти потерпілому дочекатися бригади медиків.
Для студентів спеціальностей 022 Дизайн, 028 Менеджмент соціокультурної діяльності, 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа 04.04.2022 р. було проведено онлайн-лекцію з невідкладної допомоги в умовах війни.
У цьому курсі лікар-інтерн КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» В. Бутко розглянув правила виклику екстреної медичної допомоги, алгоритми домедичної допомоги при різних екстрених станах, а також симптоми, за якими можна виявити ці стани.
Було висвітлено правила поведінки на 3 етапах: під вогнем/загрозою, тактичні дії, тактична евакуаційна допомога; доповідач розказав про правила тактичного огляду за системою MARCH, про обов’язкові складові медичної аптечки тощо. Окрім цього слухачам було надано корисні посилання на відеоматеріали, розміщені в Інтернеті.
Вчасне надання домедичної допомоги зберігає життя поранених та хворих, а своєчасна евакуація з поля бою запобігає повторному ураженню або загибелі.

* * *

Студенти спецiaльностi "Iнформацiйна, бiблiотечна та архiвна справа" взяли участь у пiдготовцi та проведеннi заходу, присвяченому Джеймсу Мейсу.
Джеймс Мейс присвятив життя дослідженню однієї з найстрашніших трагедій світу - Голодомору 1932-33 років в Україні. Він визначив Голодомор як геноцид українського народу.
Завдяки його подвижницькій праці світ дізнався правду – і взагалі дізнався - про Голодомор.
Не будучи етнічним українцем, він так полюбив Україну, що її пам’ять і біль стали його власними.
Саме Джеймс Мейс запропонував запалювати свічки в знак пам’яті за померлими від Голодомору, щоб вони освітили «майбутнє без жертв, без насильства, без жахів».

Віктор Осадчий розповів про художнє життя Кременчука
кінця ХІХ-ХХ століття

Старший викладач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва КрНУ Віктор Осадчий успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 023 (образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація). Тема дисертаційної роботи – «Художнє життя Кременчука кінця ХІХ-ХХ століття». Автор розповів про свої найцікавіші знахідки.
Захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) відбувся у Харківській державній академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ). Науковий керівник здобувача – кандидат мистецтвознавства, доцент В’ячеслав Шуліка (ХДАДМ).
У роботі Віктора Осадчого вперше досліджене художнє життя регіонального міста, яким є Кременчук. Раніше науковці комплексно аналізували художнє життя Харкова, Одеси, Івано-Франківська, Дніпра – обласних центрів, а досліджень щодо регіональних центрів не існувало.
Дисертація присвячена дослідженню різних аспектів мистецьких процесів у Кременчуці ХІХ–ХХ ст. – творчого спадку художників-уродженців Кременчука, творчого спадку І. Рєпіна, виставкової діяльності, розвитку кустарних промислів, фотографічного мистецтва, функціонування художніх товариств і спілок, художніх соціокультурних інститутів, внеску випускників Харківського художньо-промислового інституту у формування монументально-декоративного обличчя Кременчука.

М. Бакаєва. «Кременчук. Нічне місто». 1973 р.

У роботі також розглядаються основні історичні етапи становлення Кременчуцького краєзнавчого музею, окреслюються віхи розвитку Кременчуцького художньо-ремісничого училища № 9, дитячої художньої школи, міських картинних галерей.
Автор розповів про найцікавіші знахідки:
– Скільки років ви працювали над дисертацією?
– Чотири роки, з моменту вступу до аспірантури.
– Як обирали тему?
– Вона з’явилася сама, бо Кременчук – моя Батьківщина. Це місто з багатою історією, і з історичного боку воно досить ґрунтовно вивчене, але досліджень щодо його художнього життя до цього часу не існувало. Натомість тут жили і працювали видатні особистості! Тут народилася Леонора Блох – учениця Огюста Родена, засновниця Української скульптурної школи, професорка Харківського художнього інституту, тут жили представники «Паризької школи» Воловик і Мане-Кац.
Досліджений часовий період показав, що художня палітра нашого міста настільки цікава, різнобарвна та багата на непересічні події, що це вкотре підкреслює унікальність Кременчука не лише в історичному, а й у художньому контексті!
– Яка подія з тогочасного життя Кременчука вас найбільше вразила?
– Кременчук – місто дуже своєрідне, тут багато вражаючих подій відбувалося, важко щось виокремити, але особисто на мене велике враження справила перша виставка картин у 1914 році. Вражав сам перелік її експонентів – художників, які брали участь у заході. Фактично, виставка у Кременчуці дала зріз творчості київських митців! Там були представлені роботи київських майстрів як старої академічної школи, так і молодих на той час митців. Загалом 35 українських художників репрезентували 222 твори, серед інших були експоновані роботи Богомазова, Дряпаченка, Селезньова, ранні роботи Петрицького…
– Виставка у Кременчуці мала настільки високий статус, що участь у ній узяло стільки київських майстрів?
– Так, вона мала статус, організацією виставки займався Костянтин Бахтін, який на той час був ініціатором багатьох виставок у Києві, мав численні контакти з митцями. Є інформація, що Бахтін раніше приїздив до Кременчука на етюди.
– Як сталося, що таку масштабну виставку робіт столичних митців організували саме у Кременчуці?
– Так, це певним чином дивно, бо на той час виставки проходили у Києві, Харкові, Одесі, а у невеликих містах їх не проводили, тому перша виставка картин у Кременчуці була доволі непересічною подією. Можливо, цей процес пішов би далі, але почалася Перша світова війна, потім жовтнева революція…
– Коли у Кременчуці відбулася друга міська художня виставка?
– Це сталося вже у 1937 році.
– Що вам вдалося з’ясувати про перебування Іллі Рєпіна у Кременчуці?
– Під час роботи над дисертацією були віднайдені і вперше введені у науковий обіг дві роботи Іллі Рєпіна, два етюди, які він написав у 1880 році під час п’ятимісячної подорожі по Дніпру, по місцях запорізької слави.
– Існує документальне підтвердження того, що Рєпін відвідував Кременчук і працював тут?
– Так, існує, у 2015 році співробітниця наукового відділу Кременчуцького краєзнавчого музею Ірина Соколова у листуванні з Київським національним музеєм російського мистецтва з’ясувала, що у них зберігається маленький малюнок Рєпіна під назвою «Дніпро біля Кременчука». Та ми почали думати – невже Рєпін під час подорожі до Кременчука зробив лише один малюнок? Як таке могло статися? Адже для Рєпіна такий малюнок олівцем – справа двох хвилин, мали існувати й інші роботи кременчуцького періоду. Ми почали їх шукати, і у каталозі його першої великої персональної виставки, на якій він звітував за 20 років творчої праці, знайшли дві роботи під однією назвою – «На околицях Кременчука». Це були пейзажні етюди, подальша їх доля невідома, їх могли купити прямо на виставці…

Каталог виставки картин, портретів, ескізів та етюдів І. Рєпіна. 1891 р.

– Що вам вдалося дізнатися про маловідомий період роботи кременчуцького краєзнавчого музею в окупації?
– У 2019-му в одному з полтавських видань 1941-1943 років нами була знайдена публікація про те, що у Кременчуці німці відкрили музей і запрошують туди відвідувачів. У замітці перераховувались найцікавіші музейні експонати та зазначалося, що люди приносили до музею свої історичні знахідки. Однією з таких знахідок був портрет Тараса Григоровича Шевченка, виконаний олією і підписаний художниками Іваном Дряпаченко та Харитоном Миргородським. Було зазначено, що вони писали портрет спільно, і робили це на замовлення «Просвіти», яка існувала у Кременчуці у довоєнний період. Через рік, у 2020-му, працюючи у київському архіві з документами кременчуцької повітової земської управи, я натрапив на цікавий документ – заяву художника Миргородського, який просив виплатити йому обіцяний гонорар у сумі 250 рублів за портрет Шевченка. Заява датована 1918 роком. Таким чином ми отримали ще одне підтвердження того, що згаданий у статті портрет Шевченка дійсно існував.
– Після звільнення Кременчука портрет залишився у музеї?
– Ні, жоден з експонатів, перерахованих у тій замітці, не залишився в місті, німці або вивезли їх, або знищили.
– Що ще відомо про період роботи музею під час німецької окупації?
– У вересні 1941-го кременчуцький краєзнавчий музей на чолі з Білявським, художником за фахом, та працівниками Борковським і Корольчуком відновив свою роботу. Розмістився він у приміщенні вцілілої синагоги, у трьох кімнатах. В одній з них експонувалися роботи Івана Дряпаченка, зокрема, портрет графині Капніст, а також картини художника Берези та ескізні роботи іспанського майстра Бартоломе Естебана Мурільйо.
– Знаменитого Мурільйо, XVII сторіччя?
– Так, того самого Мурільйо, у нас в музеї був його кольоровий ескіз до картини «Непорочне зачаття».
– Куди він подівся після окупації?
– Зник.
– Як ви вийшли на інформацію про художньо-ремісниче училище у Кременчуці, адже про нього взагалі ніде не згадували?
– Так, про нього мало знали, знали, що воно було і все. Нами у державних архівах був знайдений наказ, згідно з яким у 1945 році в Радянському Союзі мали відкрити 30 таких художньо-ремісничих училищ, в усіх 15 республіках. В Україні їх відкрили у Києві, Львові, Одесі і Кременчуці.

О. Лімонченко. Учень 3-го курсу КХРУ на практичних заняттях у живописній майстерні. 1948 р.

– Київ, Львів, Одеса – великі міста, обласні центри, як до цього переліку потрапив районний Кременчук?
– Мабуть, тут зіграло роль те, що Кременчук після війни був зруйнований майже на сто відсотків, тому для його відновлення потрібні були відповідні майстри. У художньо-ремісничому училищі готували кваліфікованих майстрів з альфрейно-малярних робіт чи стінопису, декоративно-штукатурних робіт, майстрів з ліплення і моделювання, та столярів по червоному дереву. Вихованці вивчали малювання, живопис, креслення, природознавство, основи композиції, історію стилів. Перший випуск відбувся у 1948 році і складався з 82 випускників. В державному архіві збереглися відповідні документи, накази, звіти, а у періодичних виданнях – статті про життя студентства. На жаль, у середині 50-х училище було розформоване.
– Чому?
– Їх розформували по всій країні. Вони виконали своє завдання, підготували достатню кількість кваліфікованих робітників і припинили існування.
Роль харків’ян у художньому житті Кременчука

І.-В. Задорожний. МПК, «Наша пісня – наша слава». 1971–1972 рр.

– У вашій роботі окремий розділ присвячений випускникам Харківського художньо-промислового інституту. Яку роль вони відіграли у художньому житті Кременчука?
– Харківський інститут був найближчий до Кременчука, так склалося, що його випускники приїжджали до нашого міста і ставали до роботи у художніх майстернях. Творчий спадок М. Анісімова, В. Бондаренка, А. Котляра, Б. Максименка, В. Сакалаша, М. Хахіна, Н. Юзефович та інших, збагатив та прикрасив наше місто. На мою думку, вони внесли у монументально-декоративне обличчя Кременчука найвагоміший вклад. Звісно, не можна не брати до уваги монументальні роботи Шалви Корідзе, який не був випускником харківського інституту, натомість більшість монументалістів, які працювали у Кременчуці, саме звідти. Прекрасні роботи Задорожного у міському Палаці культури. Усі мозаїки чудові, але ставлення до цих творів іноді засмучує. Зокрема, це сумна доля чудової мозаїки Шалви Корідзе «Врожай», дві третини якої закрили новобудовою, наразі до роботи практично немає доступу. Та сама ситуація, на жаль, з монументально-декоративною решіткою на фасаді міського Палацу культури, яка була виконана українським художником-монументалістом, Лауреатом Шевченківської премії Іваном-Валентином Задорожним.

І.-В. Задорожний. «Моя Батьківщина». 1970–1972 рр.

І.-В. Задорожний. «Весільне свято». 1970–1972 рр.

– А де там на фасаді решітка?
– Ось і ви її не помічаєте, а вона там є, прикрашає вхідну групу, натомість її регулярно використовують як конструкцію для розміщення реклами концертів та інших заходів, це не дуже добре. Решітка весь час заліплена рекламними плакатами, її навіть сфотографувати було неможливо, довелося чекати, поки вона на якусь годину звільниться. Хотілося б більш шанобливого ставлення до спадку, який залишили нам прекрасні майстри.

І.-В. Задорожний. Монументально-декоративна решітка на фасаді Кременчуцького міського палацу культури. 1970–1972 рр.

– Що можете сказати, дослідивши такий значний період художнього життя Кременчука?
– Художнє життя Кременчука багатогранне та цікаве, мало свої злети і періоди затишшя, було дуже різноплановим, найактивніше розвивалося починаючи з 1953 року, коли за ініціативи місцевих художників В. Терещенка і О. Верещагіна була заснована Кременчуцька філія Полтавського обласного товариства художників. А з приїздом харків’ян художнє життя в місті ще більше пожвавішало. Наявність у нашому місті збережених завдяки вдумливому ставленню місцевої влади монументально-декоративних творів кременчуцьких художників, а також знакових робіт І-В. Задорожного робить Кременчук унікальним з історичної точки зору мистецьким регіональним центром! Наприкінці хочу висловити слова вдячності за надану можливість працювати з архівними матеріалами директору міського краєзнавчого музею Гайшинській Аллі Павлівні, кандидату мистецтвознавства, доценту Лушаковій Аллі Миколаївні, а Терещенку Володимиру Васильовичу – за можливість ознайомитись з унікальними матеріалами особистого архіву В. І. Терещенка.

«Коли ми стоїмо за своє, нам і Бог допомагає!»

17 лютого 2022 р. у читальній залі № 1 відбулася зустріч студентів спецiальностей 028 –Менеджмент соцiокультурної дiяльностi та 029 – Iнформацiйна, бiблiотечна та архiвна справа та викладачів iз почесними людьми нашого міста, учасниками Революції Гідності - Балецьким Іваном Володимировичем та Крамаренком Юрієм Григоровичем, присвячена Дню єднання.
Захисники побажали українцям бути свідомими і тримати жовто-блакитний прапор у душі, не піддаватися паніці, підтримувати інших, не сприймати політичні фейки.
Викладачі доц. Шабуніна В.В. та проф. Тур О.М. поцікавилися у гостей думкою щодо загроз інформаційного характеру. Студенти гр. МСДс-21-1с, МСДс-20-1с та БІС-21-1 запитували про події Революції Гідності. Усі були одностайні, що тільки єдність здатна зупинити ворога.

5 ГРУДНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА

Це щорічне свято з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам відзначати саме цей день, як день добровольця.
1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху в світі.
В Україні волонтерство з'явилося на початку 90-х років минулого століття, а офіційно воно визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., якою також затверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг».
Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими Організацією Об'єднаних Націй, в усьому світі налічується близько 140 мільйонів волонтерів.
. 3 грудня 2021 р. студенти спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" разом із куратором доц. Шабуніною В.В. взяли у часть у заході, присвяченому Міжнародному дню волонтера.
Першокурсники дізналися про історію виникнення і розвитку волонтерства, про права й обов'язки волонтерів, волонтерський менеджмент та принципи, на яких грунтується волонтерська діяльність, сформулювали список ідей для добрих справ, які обіцяли обов'язково реалізувати, ознайомилися з культурою волонтерства, обговорили фільми про добрі справи, які надихають на волонтерство, переглянули соціальний короткометражний фільм про дитяче волонтерство.
Студенти переконалися, що волонтерство ґрунтується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей.
Свій вільний час волонтери присвячують суспільним справам, беручи участь у всіляких акціях, програмах соціальної взаємодопомоги, культурного просвітництва, а також у ліквідації наслідків глобальних катастроф та природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій.
Волонтер — це покликання, спосіб життя. Сьогодні волонтери сприяють перемозі України і збереженню її державності, не чекаючи за це винагороди. Волонтерська діяльність як вияв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.

27.11.2021

27 листопада відповідно до Указу Президента України від 26.11.1998 № 1310/1998 в Україні вшановується День пам’яті жертв голодоморів.
Також у цей день відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.2020 № 1092-IX відзначаються 100-ті роковини від початку масового штучного голоду 1921 – 1923 років в Україні і 75-ті роковини від початку масового штучного голоду 1946 – 1947 років в Україні.
Студенти гр. БIC-20-1 взяли участь у заходах до Дня пам’ятi мільйонів жертв голодоморів.

Виховний захід «М. С. Грушевський – видатний син свого народу»

29 вересня 2021 р. в Україні відбулися урочисті заходи, присвячені 155-річчю від дня народження видатного історика, політичного діяча, інтелектуала М. С. Грушевського, який увійшов до історії українського народу як найбільший літописець усіх часів, автор модерної історії українського народу, педагог, організатор науково-дослідницьких установ, видатний політичний діяч і державник, невсипучий борець за відновлення української державності.
У межах святкових заходів у Комунальному закладі культури «Кременчуцька міська публічна бібліотека» було проведено виховний захід з нагоди цієї події, до якого долучилися викладачі та студенти спецiальностi 029 Iнформацiйна, бiблioтечна та архiвна справа.
Студенти ознайомилися з життєвим шляхом та науковими здобутками великого українця, який написав понад 2 000 праць, був талановитим професором-педагогом, дослідником історії, літератури, лідером впливових в Україні демократичних партій, керівником славнозвісного Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, Українського наукового товариства в Києві та «Літературно-наукового вісника».
Михайло Грушевський на ниві освіти, науки, культури, громадсько-державної діяльності має не лише загальнонаціональне, а й міжнародне визнання.
Безперечно, сьогодні, у часи побудови незалежної, демократичної, правової української держави варто звертатися до праць Михайла Грушевського, однієї з ключових постатей і світочів України, популяризувати його творчу спадщину серед молоді.

Круглий стiл "Бабин Яр: 80-i роковини з дня трагедii' "

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айнзанцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, радянські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти київської психіатричної лікарні, в’язні Сирецького табору та загалом усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами. Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Бабин Яр як символ Голокосту і спільна могила жертв нацистського терору, нагадування про жахливий злочин, загальноукраїнське місце пам’яті, де знищено близько 100 тисяч жертв упродовж 1941-1943 років, має бути пріоритетним напрямком у вибудовуванні політики національної пам’яті української держави.
Зважаючи на це, викладачi кафедри гуманiтарних наук культури i мистецтва разом зi студентами спецiальностi 029 Iнформацiйна, бiблioтечна та архiвна справа органiзували круглий стiл "Бабин Яр: 80-i роковини вiд дня трагедii' ". У кiнцi заходу вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Вивчаємо українську історію та культуру не лише в аудиторіях!

Викладачі кафедри гуманітарних наук, культури та мистецтва та студенти спеціальностей «Дизайн», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» 12 жовтня 2019 р., майже в переддень Дня козацтва, відвідали історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця».
Це унікальний історико-культурний комплекс, що відтворює образ козацької столиці й атмосферу часів козацтва. Січ на Хортиці побудована як справжня січ у зменшеному масштабі, тут є всі елементи існуючих січей. Довкола комплексу споруджені захисні фортифікаційні укріплення, що складаються з високого валу, глибокого рову й огорожі у вигляді дерев'яного частоколу.
Центральний вхід у комплекс веде у внутрішній кіш. Праворуч від входу знаходиться пороховий льох, далі зліва направо – січова школа і два курені. У центрі кошу є центральна площа – майдан, центром якої є діюча церква – січовий храм Покрови Богородиці.
На території кошу можна побачити козацькі гармати, вози й інші предмети побуту та життя козаків.
Надзвичайно цікаву екскурсію про історію козаччини, побут козаків, їхні походи провела старший викладач кафедри Дар’я Павлівна Василенко.
А після екскурсії надзвичайно смакував справжній козацький куліш!
Поїздка була дуже корисною та цікавою!!!