Творчі проєкти

Постери «Краса і сила українських жінок»
прикрашають головний офіс Кременчуцького ЦНАПу

Головний офіс Кременчуцького ЦНАПу (вул. Покровська, 14) прикрашає виставка постерів «Краса і сила українських жінок» нашої випускниці 2023 року Дар’ї Дудіної (Воробйової).

На створення серії фотостендів авторку надихнув колосальний внесок українок у культуру, історію, науку та соціальне життя нашої країни.

Роботи є дипломним проєктом, у ролі моделей – одногрупники Дар’ї.









Конкурс на найкращий логотип бібліотеки університету

На початку 2023 року було оголошено конкурс з розробки логотипу бібліотеки Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, у якому взяли участь здобувачі за спеціальністю 022 Дизайн: Н. Лук’яненко, В. Охріменко, К. Писаренко, Н. Піліпішина, Є. Сорока, В. Тітова, О. Усаченко, В. Хухрянська, Ю. Шишлова. За умовами конкурсу учасники мали розробити стильний, сучасний та інформативний логотип бібліотеки університету.

11 вересня відбулося урочисте вручення нагород студентам-учасникам творчого конкурсу.

Переможцями конкурсу журі визнало студентів-дизайнерів О. Усаченко – І місце і В. Охріменко – ІІІ місце.

Вітаємо учасників і переможців конкурсу і зичимо подальших творчих успіхів!

Голова журі Олена Швець зазначила:

– Мені дуже приємно, що у нас сьогодні невимушена, камерна атмосфера. Хочу пояснити, чому ми вирішили саме так розподілити призові місця. Коли ми оголошували конкурс на найкращий логотип бібліотеки, то виокремили дві основні позиції, можна сказати, вимоги до робіт – це змістовність і цікавість. Логотип мав відображати основні функції бібліотеки, як інформаційного центру. Хочу два слова сказати про роботу, яка отримала І місце. На ній зображена відкрита книга – це зрозумілий і упізнаваний символ бібліотеки. Для мене ця розгорнута книга була як парус, як крило птаха, як символ жаги до знань. Робота, яка отримала ІІ місце, теж дуже цікава, вона виконана в іншій стилістиці, тут теж є чітке зображення розгорнутої книги та антени, як ще одного способу передачі інформації. А взагалі я хочу, щоб автори самі розповіли про свої роботи, прошу!

Майбутній дизайнер Олеся Усаченко (група ДЗН-21-3), робота якої отримала найвищу оцінку журі, розповіла, як працювала над логотипом: – Найперше серед символів я обрала книгу, бо це – символ знань. Я хотіла показати, що університет відкриває дорогу до знань, зображена на логотипі відкрита книга – це символ відкритого доступу до знань. Сторінка книги розлітається на часточки – це мікросхеми, оскільки ми щільно пов’язані з IT-сферою. Ці часточки – це знання, які потім ми складатимемо докупи і з яких утвориться наша власна база знань. Це ті знання, з якими ми вийдемо з університету і які застосовуватимемо у своїй подальшій роботі.

Лєра Охріменко:

– У сучасному світі інформація передається не лише через книги, тому я хотіла показати, що сьогодні бібліотека – це не лише паперові книжки, а й електронні. Тому я зобразила тут планшет і літеру «К» – першу літеру назви КрНУ.

Надалі кожен з учасників заходу отримав можливість пояснити свій задум та розповісти про роботу над ним.









Розробка засобів візуалізації етнографічного музею КрНУ

У Кременчуцькому національному університеті невдовзі має відкритися етнографічний музей. Студентка, а наразі вже випускниця (спеціальність «Дизайн») Валерія Тітова розробила дизайн проект музею – він став темою її випускної роботи. Дівчина мріє, щоб проект був втілений у життя.

Повна назва випускної роботи Валерії – «Дизайн проект засобів візуалізації етнографічного музею Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського». Науковий керівник – старший викладач кафедри гуманітарних наук, культури та мистецтва Олексій Мацак. Ідею розробити дизайн проект університетського етнографічного музею Валерії запропонував куратор її групи ДЗН-19-1-1 доктор Ph.D з мистецтвознавства Віктор Осадчий. Щодо обраної теми та виконавиці він зазначив:

– Це буде університетський музей, ходитимуть туди переважно студенти нашого університету, а найбільше нашої кафедри. Тому треба зробити так, щоб студентам там було цікаво. Потрібне креативне дизайнерське рішення. Лєра Тітова – як раз та студентка, яка змогла виконати таке завдання і отримала диплом з відзнакою.

Етнографічний музей мають відкрити в одному з приміщень п’ятого навчального корпусу. Науковий керівник Валерії архітектор Олексій Мацак підкреслив, що під час роботи над дизайн проектом довелося враховувати реальні параметри приміщення та певні його складнощі:

– Ми отримали приміщення, яке було, і мали оформити саме це приміщення. Це був кабінет, який звільнили для створення етнографічної кімнати. Коли ми туди пішли з Лєрою, то побачили великі короби з вентиляцією, які ми не могли змінити або прибрати. І звісно ж, там були експонати, від яких нам треба було відштовхуватись. Робити музей – непроста справа, там має бути чітке розуміння, що за чим глядачам показуватимуть, експозиція не повинна бути хаотичною. Тому ми найперше намітили основні напрямки, за якими ця б етнографічна кімната давала інформацію про нашу національну культуру. Треба було виходити з тієї кількості експонатів, які мали, тож виникла ідея об’єднати ці розрізнені предмети постерами і створити з їх допомогою такий логічний інформативний простір. Завдяки постерам ми показали з чого складається український етнос – тут і орнамент, і вишиванки, і народні традиції, і гончарство, – усе те, на чому тримається наша ідентичність. Таким чином ми вирішували проблему обмеженого простору та обмеженої кількості експонатів. Маю відзначити, що Лєра Титова – це студентка-максималістка, вона кожну роботу виконує по максимуму, так вона виконала і цю.

Сама ж Лєра так визначила свою мету:

– Мені хотілося зробити такий музей, який би сприяв підвищенню інтересу та зацікавленості відвідувачів і водночас забезпечував би збереження культурної спадщини та її популяризацію. Ми всі усвідомлюємо, що етнографічні музеї відіграють важливу роль у збереженні культури нашого народу та історичного спадку, проте їх традиційність наразі не приваблює нове покоління відвідувачів, і це може призвести до зменшення інтересу до відвідування музеїв та втрати знань про об’єкти культурної спадщини.

Лєра пояснила, чому об’єднуючою темою музейної експозиції обрала графічні плакати (на фото):

– Коли я працювала над проектом, то заради створення сучасного музейного простору вирішила використати можливості сучасних дизайнерських графічних плакатів, адже саме вони можуть структурувати музейний простір, об’єднати музейну композицію в єдине ціле, і водночас несуть чітку і зрозумілу відвідувачам інформацію про те, які напрями та народні промисли представлені в музеї. Ця серія плакатів створена, щоб презентувати широкій аудиторії унікальність та різноманітність української культури. Плакати виконані в єдиному стилі, вони містять інформацію про такі напрями, як український орнамент, вишиванка, фольклор та гончарство.

Фрагменти оформлення музейного приміщення, розроблені Валерією Титовою

Валерія розповіла, як тривала робота над проектом:

– Хто підказав тобі тему дипломної роботи?

– Ой, це була цікава історія. Ще до початку розробки цього проекту, на початку четвертого курсу, Віктор Володимирович Осадчий, наш куратор, зібрав дизайнерів на бриф, ми обговорювали теми майбутніх дипломів. Було дуже складно обрати тему, яка могла би не лише існувати на папері, а і відтворитися у реальному житті. Я говорила, що хочу взятися за якийсь масштабний проект, щоб можна було не лише графічно оформити частину якогось приміщення, створити фірмовий стиль, а й реконструювати реальне приміщення. Ми посміялися, що я, як завжди, хочу чогось масштабного, а через якийсь час мене запросив Віктор Володимирович і сказав, що є таке реальне приміщення, музейна кімната у п’ятому корпусі, яку дійсно можна реконструювати. І мені одразу вручили рулетку та лінійку і відправили туди на заміри. І я пішла робити заміри, щоб знати реальні габарити цієї кімнати. Ця кімната розроблялася у програмі 3Ds Max.

– Ця програма входить до університетського навчального курсу?

– Ні, я за власним бажанням пішла на курси, оплатила їх, щоб навчитися працювати у 3Ds Max, для дизайнера це просто необхідно. Усе, що ви бачите, це не фотографії, ці зображення виконані на комп’ютері.

– Були якісь проблеми з приміщенням?

– Так, це вузька невелика кімната площею 3,5 на 6 квадратів. Головна проблема була – як на такій малій площі розмістити етнографічний музей, експозицію.

– Виникало відчуття «Ой, що з цим робити?!»

– Ні, я із захопленням узялася за цей проект, дуже хотілося зробити щось цікаве, сучасне, щоб можна було презентувати його на сайті, привести туди студентів, показати їм експозицію, нагадати про українські народні промисли, і щоб їм було тут цікаво!

– Кому належить ідея об’єднати експозицію тематичними постерами?

– Це була моя ідея, я хотіла, щоб люди заходили і одразу бачили ці постери і розуміли, що ж вони зараз побачать, які експонати. Хочу сказати, що для трьох постерів я використовувала фотографії нашого відомого фотографа з Горішніх Плавнів Олександра Кардаша – це маленька україночка у вишиванці, дівчина на Івана Купала та фольклорний колектив.

– Скільки тривала робота над проектом?

– Ми працювали протягом усього четвертого курсу, моделювали простір, розробляли концепцію, підшукували цікаві прийоми, які можна було б там застосувати – наприклад, дерев’яні балки, які нагадують традиційну українську хату, вишиті українські рушники у якості штор на вікнах. Також усюди присутній український орнамент. Паралельно я робила постери. Мій науковий керівник Олексій Андрійович Мацак вносив свої корективи, виправляв деякі мої помилки, адже він відомий архітектор, і його професійний досвід дуже важливий для мене.

– Чи виникали розмови про те, щоб твій проект був реалізований і університетський етнографічний музей оформили так, як ти пропонуєш?

– Мені б дуже хотілося, щоб він був реалізований, для цього я його і створювала. Я просто закохалася у цей проект, мені подобались усі етапи роботи, бо це був новий, дуже важливий досвід. Хотілося створити сучасний музейний простір, щоб він приваблював молодь, пробуджував інтерес до українського історичного спадку.

(За матеріалами офіційного сайту КрНУ)

Студенти-дизайнери підготували чудову фотовиставку «Барви нашого життя»

Запрошуємо на виставку! В університетській бібліотеці (навчальний корпус №1) експонується фотовиставка, яку підготували під керівництвом доцента Олександра Куща студенти-дизайнери (група ДЗН 20-1, кафедра гуманітарних наук, культури і мистецтва). В експозиції представлені найкращі студентські роботи, виконані в стилістиці поп-арту, гранжу, гламуру, ретро, вінтажу тощо.

Студентки-автори робіт разом зі своїми викладачами

Студенти, чиї роботи експонуються на виставці, закінчили навчальний курс фотографіки. Вони вчилися виконувати фотороботи у різних жанрах (репортажна зйомка, анімалістичне фото, стріт-фото, дитяче фото, натюрморт, пейзаж тощо) та у різних стилях (поп-арт, ретро-силь, вінтажний стиль тощо). Фотовиставка стала підсумковим заходом, де вони продемонстрували рівень набутої майстерності.

До експозиції увійшли найкращі роботи дев’яти студенток: Поліни Горошко; Євгенії Сороки; Марини Усенко; Поліни Кожухар; Аліни Остапенко; Карини Гонтаревої; Лілії Пуздрановської; Надії Лук’яненко; Марії Ляміної.

Натомість оформлювали роботи і монтували експозицію четверо – Марина, Карина, Євгенія та Надія (на фото). Вони працювали кілька днів поспіль під керівництвом доцента Олександра Куща. Саме він викладає студентам фотографіку.

Олександр Кущ розповів, як виникла ідея організувати виставку:

– На нашій фотовиставці представлені дев’ять локацій, які виконали дев’ять наших студенток. Тут не лише краєвиди Кременчука, є і краєвиди Шотландії, де перебувала одна зі студенток. Усі ці роботи створювались під час навчального курсу «Фотографіка». Фотографіка – це творчі доробки у різних стилях, їх шість, і вісім основних жанрів – портретна зйомка, пейзаж, натюрморт, зйомка людини тощо. Комусь зі студентів це сподобалось одразу, хтось працював «через не хочу», це підсумкові роботи, з яких ми обрали для виставки найкращі. Студенти виконали роботи у програмних восьми жанрах та шести стилях, але сюжет вони обирали самостійно, в межах власної креативності та особистих інтересів. Це наша перша спроба публічно показати, чому навчилися студенти, крім того, це спроба показати нашу різноманітну дійсність. Тому виставка має назву «Барви нашого життя». Сподіваємось, що глядачі підтримають нашу першу творчу спробу.

Доктор Ph.D з мистецтвознавства Віктор Осадчий додав:

– Я хотів би зазначити, що ці дисципліни вільного вибору – фотографія і фотографіка – з’явилися у нас тоді, коли керівництво університету забезпечило матеріально-технічну базу та надало можливість облаштувати на кафедрі якісну фотостудію. Завдяки цьому студенти – можливо вперше у житті – узяли в руки професійні камери та почали вчитися з ними працювати.

Про свої роботи розповідає Женя:

– На фото Даша, сестричка моєї подруги, нам захотілося її сфотографувати. Це було восени, тому назва роботи – «Готуємося до Хеллоуіну». Робота вийшла дуже гарна, там було кілька варіантів, я обрала найкращий і вже його підганяла під стандарти фотографії – вирівнювала горизонт, лінію, прибирала «шуми». Бачите, у дівчинки світле волосся, і на нього красиво падає світло, вийшла така гарна, світла фотографія. Також я робила репортаж з нашої екскурсії до Опішні, там дуже цікаві роботи створюють, хотілося показати їхній рівень.

Про свої роботи розповідає Марина:

– Я приходила робити практичні завдання до мого однокурсника, у нього був цей пухнастий котик Оскар, який постійно до мене чіплявся, і якось він грався зі своїм хазяїном, і так віддано на нього дивився, а я спіймала цей момент і зробила фото. Воно називається «Що робить тато?», «тато» – це господар котика… А ось цю фотографію кременчуцького мосту (на фото) я зробила, бо вона у патріотичних кольорах, тут жовтий пісок і синя вода, синє небо, захотілося цю красу сфотографувати.

Той самий Оскар

Про свої роботи розповідає Надія:

– Ця робота називається «Ратуша», це у Брно. Ратуша була дуже красива, там багато гарних будинків, але я обрала цей, бо тут цікаві вікна, і ще тут важлива постать людини, яка йде вулицею, це акцент композиції. Чорно-біле фото я зробила, щоб яскраве синє небо або зелений дах не відволікали увагу від архітектури будівлі, вона така гарна. А натюрморт поруч навпаки кольоровий – це «Натюрморт академічний», в якому гарний контраст для яскраво-жовтих лимонів створюють сіра та бордова тканини.

Про свої роботи розповідає Карина:

– Мені хотілося ефектно продемонструвати ювелірні вироби, тому на контрасті я обрала саме чорні руки. Довелося фарбувати власні руки, спершу зробила фото однієї, але викладач сказав робити ще, хоча би триптих, так їх вийшло чотири. А ось це собака (на фото), яка мені дуже сподобалась. Ми побачили її на одному з наших практичних занять, у неї такий сумний погляд, і чорно-біле фото підкреслює цей сум…

Олександр Кущ додав, що цього хаски вони зустріли у Придніпровському парку, Карина отримала дозвіл на зйомку, господар дав собаці команду сидіти – і той терпляче сидів, поки Карина його фотографувала, аж потім не витримав напруження і почав сумно вити. Втім до кінця зйомки так і не поворухнувся. Роботу Карина назвала «Сум», і це об’єктивна назва.

Заради цих фото Карина кілька разі безжально фарбувала власні руки чорною фарбою, аж доки не досягла бажаного результату.

Фотогалерея:

https://kg.ua/news/studenti-dizayneri-krnu-pidgotuvali-chudovu-fotovistavku-barvi-nashogo-zhittya

Викладачі та студенти кафедри ГНКМ долучилися
до наукового пікніка «Наука заради миру і безпеки»

20 травня 2023 року викладачі нашої кафедри та здобувачі вищої освіти долучилися до наукового пікніка, організованого нашим університетом до Дня науки в Україні. Викладачі представили свої найновіші розробки та досягнення наукових шкіл КрНУ. Так, спеціальність 022 Дизайн була представлена роботами студентів, які розробляють та виконують на основі сучасних дизайн-технологій проєкти графічного дизайну та реклами різних сфер призначення, створюють макети дизайн-об’єктів, проєкти поліграфічної продукції, розробляють фірмовий стиль, брендинг, корпоративну айдентику, візуально-комунікаційний дизайн, створюють ілюстрації, дизайн книги, плакатні твори та розробляють проєкти мультимедійного та моушн-дизайну.
На пікніку було експоновано такі проєкти студентів:
Горошко Поліна (ДЗН-20) – «Проєкт розробки презентаційного каталогу для державного підприємства УКРНДІВ» (керівник В. В. Осадчий);
Архіпенко Олександра (ДЗН-20) – постери «Цитати Т. Г. Шевченка» (керівник Л. В. Бутко);
Сорока Євгенія (ДЗН-20) – «Проєкт розробки елементів фірмового стилю етномагазину «Українська Берегиня» (керівник Л. В. Бутко);
Охріменко Валерія (ДЗН-19) – «Проєкт з розробки фірмового стилю SMM агенції» (керівник Є. С. Запутряєв).
Центральне місце наукового заходу було відведено для масштабного макету ревіталізації промислового об’єкту під сучасний АРТ-Центр, виконаний студентами групи ДЗН-18 О. Д. Соколовою та Д. Ю. Сухонос (керівник О. А. Мацак).
Студентки Карина Гонтарєва, Аліна Остапенко, Надія Лук’яненко і Марія Усенко виступили в ролі фотокорів репортажної фотозйомки та проводили фотофіксацію відвідувачів на професійному студійному фоні «Сhromakey».

https://kg.ua/news/den-nauki-v-krnu-z-daktiloskopiieyu-ta-maketami-cehu-pereroblenogo-pid-art-obiekt-i-navit

Арт-простір в укритті 2-го корпусу КрНУ

Студентки-першокурсниці спеціальності 022 Дизайн Катерина Левченко, Анна Гречана, Катерина Левченко під керівництвом куратора, доктора філософії з мистецтвознавства Віктора Осадчого створили серію декоративних робіт для оформлення арт-простору в укритті другого навчального корпусу КрНУ. Ідея належить Віктору Осадчому, який для цього запропонував використання пересувних планшетів, що надасть можливість змінювати композицію та додавати нові роботи.
Робота розпочалася 15 березня, юні художники з куратором працювали щодня цілий тиждень з 8 до 17 години, тобто протягом усього світового дня. Дівчата вперше мали справу з такими великими площами, натомість працювали з ентузіазмом, якось одразу все пішло добре. Коли працювали, одна з них сказала, що це – найкраща форма навчання! Ідея полягала в тому, щоб зробити не надто привітне приміщення укриття трохи теплішим та цікавішим, щоб студентам було веселіше туди заходити під час повітряних тривог.
Автори свідомо обрали абстракцію, адже такий формат менше тиснутиме та не так швидко набридатиме.
В ідеалі заплановано регулярно оновлювати експозицію та додавати нові роботи здобувачів. Адже дівчата так захопилися самим процесом, що навіть коли скінчилися великі планшети, не змогли зупинитися – і почали працювати з планшетами меншого формату, тож наша робота триває.
Кожна зі студенток виконала певну кількість робіт. Декоративний мотив майстрині обирали на власний розсуд, але з урахуванням того, що вся серія робіт має виглядати цілісною. Дівчата кажуть, що було складно працювати на таких незвично великих площах, але дуже цікаво, і вони здобули надзвичайно корисний досвід.

https://kg.ua/news/studenti-dizayneri-stvorili-seriyu-dekorativnih-robit-dlya-oformlennya-ukrittya-drugogo-korpusu

Студенти-дизайнери створили «Терапевтичні вітражі»
для дітей з особливими потребами

Група студентів-першокурсників Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського реалізувала мистецький проєкт «Терапевтичні вітражі». На волонтерських засадах, під керівництвом куратора, старшого викладача кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва КрНУ Ксенії Осадчої, студенти виконали художній розпис вікон у дитячому «Інклюзивно-ресурсному центрі №1» у Кременчуці.
Мистецький проєкт «Терапевтичні вітражі» реалізований за ініціативи ректора КрНУ Михайла Загірняка, першого проректора Володимира Никифорова та директора Кременчуцького міського департаменту освіти Геннадія Москалика. До його здійснення долучилися завідувач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва КрНУ Володимир Маслак, доктор філософії з мистецтвознавсства Віктор Осадчий, директор КМЦПО «Академія Майбутнього» Валентина Бєльська, директор КУ «Інклюзивно-ресурсний центр № 1» Оксана Давидова.
Творча ідея полягала в тому, щоб виконати відповідний художній розпис у приміщеннях «Інклюзивно-ресурсного центру №1», який відвідують діти з інвалідністю та особливими освітніми потребами. За задумкою директора центру, художній розпис мав би сприяти їх естетичному розвитку та зменшенню рівня психоемоційної напруги.
Виконати художній розпис узялися вісім студентів-першокурсників спеціальності «Дизайн»: Анна Гречана, Данііл Савченко, Катерина Левченко, Катерина Левченко, Віталій Козина, Марія Сороколетова, Яна Панфілова, Валерія Коваль. Працювали вони під керівництвом старшого викладача кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Ксенії Осадчої.
Робота над проектом тривала два тижні, студенти працювали під час своїх канікул. Вони виконали художній розпис олійними фарбами 8 вікон інклюзивно-ресурсного центру.

Під час відкриття оновленого інклюзивно-ресурсного центру директор Кременчуцького департаменту освіти Геннадій Москалик з вдячністю відзначив якісну волонтерську роботу студентів Кременчуцького національного університету.
На цьому співпраця студентів КрНУ з центром не завершується. Надалі вони разом з куратором планують реалізувати там мистецький проєкт стінопису в стилістиці народного живопису «Петриківський розпис».

https://kg.ua/news/terapevtichni-vitrazhiu-kremenchuci-studenti-pershokursniki-podaruvali-krasu-dityam-iz

Студенти-дизайнери взяли участь у створенні муралу на стінах
Кременчуцької міської художньої галереї

Студенти ІІ курсу спеціальності 022 Дизайн на чолі з викладачем Зинаїдою Власенко та під керівництвом директорки Кременчуцької міської художньої галереї Оксани Бойко взяли участь у створенні муралу на стінах галереї. Зі слів студентів, вони в захваті від наданої можливості!
Дякуємо пані Оксані Бойко за цікавий творчий проєкт!

У міській художній галереї відкрилась виставка робіт
студентів-дизайнерів КрНУ

18 жовтня 2021 р. у Кременчуцькій міській художній галереї відкрилася виставка «Акценти», присвячена 100-річчю Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. В експозиції представлені творчі роботи студентів КрНУ (I–IV курс). Куратор виставки – старший викладач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Віктор Осадчий.

Це вже друга масштабна виставка робіт студентів-дизайнерів КрНУ у міській художній галереї. Перша – «Контрасти» – відкрилася у 2018-му. Цьогорічну виставку «Акценти» готували півроку. До експозиції увійшли найкращі студентські роботи – живопис, графіка, фотографія, дизайн-проєкти. Їх розмістили у великій залі галереї.

У малій залі виставили постери, розроблені студентами в рамках проєкту «Творчість Мане-Каца у сучасному трактуванні молоді Кременчука». Це роботи-переможці, відібрані журі конкурсу. Виконали їх студенти ІІІ курсу: представили власне бачення творчості відомого художника-експресіоніста, кременчужанина Мане-Каца. Конкурс на найкращий постер, присвячений його творчості, пройшов у КрНУ у вересні.

Також у малій залі представлені репродукції робіт Мане-Каца. Цифрові копії цих робіт музей Хайфи (Ізраїль) люб’язно передав Інституту розвитку Кременчука.

Куратор виставки «Акценти» Віктор Осадчий подякував колегам і пояснив концепцію та назву експозиції:

– Експозиційному проєкту дали назву «Акценти», бо тут представлені дуже різнопланові роботи, виконані у різних техніках, і кожна з них має свої акценти. Концептуальну основу проєкту можна визначити як мультижанрову, бо в експозиції поєднані різноманітні за формою, суттю та манерою вираження творчі роботи. Тут можна побачити графіку, виривну аплікацію, роботи, виконані у графічних програмах, елементи фірмового стилю, логотипи, фотографію, прикладну графіку, живопис тощо. Хочу підкреслити, що на виставці представлені роботи студентів починаючи з першого курсу і до четвертого включно, тут є бакалаврські проєкти тощо. Я дякую студентам за ентузіазм та творчий настрій, і щиро дякую викладачам за допомогу в оформленні робіт та у монтажі експозиції! Вони допомогли зробити дуже велику роботу за дуже короткий час. Ми вдячні керівництву університету, факультету і кафедри за підтримку та надану допомогу.
Студенти-дизайнери разом із викладачами обрали для виставки вичерпний слоган – «Не залишити відвідувачів без емоцій!».

Вітаємо майбутню дизайнерку з відзнакою у Міжнародній
виставці-конкурсі ідей/проєктів/макетів!

11 листопада 2021 року у Черкаському обласному художньому музеї відбулося урочисте відкриття міжнародної виставки-конкурсу ідей/проектів/макетів для осіб з особливими освітніми потребами «Інклюзія: Дизайн Ідей», організаторами якої виступили Черкаський державний університет, Черкаський обласний художній музей та Громадська організація «Українська творча спілка «Три крапки».
У конкурсі взяли участь студенти та професійні дизайнери з України, Польщі, Англії. Загальна кількість представлених у фіналі робіт – 85. Україна представлена проектами і розробками із Черкас, Харкова, Львова, Запоріжжя, Луцька, Херсона, Києва, Золотоноші, Кременчука.
Студентка спеціальності 022 Дизайн (група ДЗН-20-1(1)) Ольга Глинська виборола у Міжнародному конкурсі ІІІ місце у номінації «Навчальні тактильні посібники».
Вітаємо Ольгу та зичимо подальших творчих здобутків!

Студентка КрНУ створила Захисника лісу

Відкриття виставки заплановане на жовтень. Наразі студенти під керівництвом куратора виставки старшого викладача кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Віктора Осадчого готують творчі роботи. Ольга Глинська (група ДЗН-20-1-(1)) створила арт-об’єкт «Захисник лісу». Він виконаний з кори, має меч та самурайські шати, з-під яких стирчить сміття.

Ось що Ольга про нього розповіла:
– Це – Захисник лісу, він з’явився, щоб захищати ліс від сміття, яке несуть туди люди, навіть у самому Захиснику є це сміття, так його багато навкруги. Кору ми використали, бо треба було працювати з природним матеріалом. Жодне дерево не пошкодили. Мені близька тема захисту довкілля. Я живу у Крюкові, там є дамба, де можна ходити на пляж, коли йдеш, там завжди лежить купа сміття, і щороку вона стає все більшою.
Робота над арт-об’єктом тривала більше місяця. Спочатку він мав інший вигляд – замість шолома на голові Захисника лісу мали рости гілочки з листям, та зрештою автор обрала більш войовничий образ – з мечем та шоломом, як і пристало захиснику. Багато часу пішло на створення каркасу, на якому тримається фігура – його монтували з рейок. Ще більше проблем виникло з руками Захисника: Ольга хотіла зробити їх на вигляд максимально схожими на реальні руки, елементи довелося клеїти гарячим клеєм і це було непросто. Натомість наразі у Захисника навіть пальці з фалангами.

Один з робочих ескізів. Так Захисник мав виглядати спочатку

Виставка, яку скасували:
секція дизайну продемонструвала творчі роботи студентів

20 квітня 2021 року у КрНУ мала відкритися виставка творчих робіт студентів, присвячена 100-річчю університету. Її готувала секція дизайну (кафедра гуманітарних наук, культури і мистецтва). Через карантин відкриття скасували. Натомість можемо побачити роботи, які відібрали для експозиції.
Секція дизайну за планом заходів до 100-річчя університету підготувала виставку, яка мала стати генеральною репетицією перед великим показом у міській художній галереї (запланований на вересень). Куратор виставки – старший викладач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Віктор Осадчий. Він показав роботи, відібрані для університетської експозиції, і трохи розповів про них та про плани на вересень:

– Виставка мала відкритися згідно плану урочистих заходів до 100-річчя КрНУ. Тут представлені роботи студентів секції дизайну з першого по четвертий курс, є й роботи випускників. Вони виконані в різних техніках, тут і малюнок, і живопис, акварелі, гуаш, аплікації, графіка, чорно-біле фото, проекти, які розробили студенти, упаковка, макетування – це практично весь спектр технік, яким вони навчаються. Виставка в університеті мала підготовчий характер – це, так би мовити, невелика виставка перед великою, яка відбудеться у вересні у міській художній галереї. Деякі з цих робіт будуть експонуватися і там. Ми готуємось виставити у великій залі до 200 робіт, а у другій залі збираємось розмістити арт-об’єкти, які відображатимуть світогляд студентів, їхнє бачення держави, мистецтва та сьогодення, і звичайно ж, їхнє бачення університету та його історії. Виставка у галереї матиме назву «Контрасти», туди ми відбираємо роботи наших найталановитіших та найкреативніших студентів. Зараз ви можете деякі з них побачити.
Аплікація
У цій техніці виконано найбільше робіт, відібраних для виставки. Техніку аплікації студенти засвоюють на заняттях з кольорознавства. Техніка, в якій вони виконали представлені роботи, потребує неабиякої терплячості та акуратності. Спершу виконуються «викраски» – аркуші паперу фарбують у потрібні кольори. Потім дироколом з цих аркушів набивається «луска», і її вже виклеюють по малюнку, підбираючи потрібні кольори. Студентські доробки створені за мотивами полотен імпресіоністів та робіт Катерини Білокур.

Проєктна графіка

Малюнок вугіллям

Натюрморт

Ілюстрації до казки Льюїса Керролла «Аліса в країні чудес»

Фотографія

Зразки промислової упаковки, виготовлені студентами
Старший викладач Ірина Малякова розповіла, як це робиться:
– Я викладаю дисципліну макетування та моделювання. Це четвертий курс. Зі студентами ми розробляємо та виготовляємо макети для пакування певної продукції. Вони отримують завдання виготовити упаковку з дерева, тканини, паперу. Все має принцип матрьошки – упаковка в матеріалі вкладається у подарункову, та – у транспортну, і нарешті, в пакет. Всі види упаковки оздоблені фірмовим знаком виробника, який теж розробляють студенти. Щоб виготовити упаковку, спершу потрібно зробити викрійку-розгортку. Робимо розгортку, потім товарний знак, а потім вже саму упаковку. Ось, наприклад, студентка розробила упаковку для мила ручної роботи (на фото, Lotus). Роботи, які ви бачите, студенти виготовляли дистанційно, адже тоді був карантин – власне, як і зараз.

Макети (фрагменти), виготовлені студентами на заняттях з ландшафтного дизайну. Це курсові та дипломні роботи з проектування садово-паркових об’єктів.
Наразі ми показали невелику кількість робіт, загалом же на університетській виставці планувалося продемонструвати до сотні експонатів.

До 100-річчя КрНУ студенти-дизайнери розробляють
логотип університету

До 100-річчя Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського студентки Марія Бєлова та Юлія Ковальчук розробили кілька варіантів нового логотипу КрНУ. Якщо адміністрація університету затвердить один із варіантів, він стане підґрунтям для створення брендбуку* університету.
Юлія Ковальчук і Марія Бєлова закінчують четвертий курс (група ДЗН-17-1(1)). Їхня майбутня спеціальність – графічний дизайн. Під час переддипломної практики обидві розробили новий логотип університету (керівник практики – доцент В’ячеслав Шуліка). Ідею створити новий логотип до 100-річчя університету студенткам запропонував старший викладач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Віктор Осадчий. Свою пропозицію він пояснив так:

– Цього року університет святкує 100-річчя, це дуже важлива дата і чудова можливість для дівчат попрацювати над серйозною, цікавою темою. Тут є величезні можливості для творчості. Якщо ректор та проректори оберуть якийсь з цих варіантів, він стане темою спільної дипломної роботи Марії та Юлі. Спільної, бо тут дуже багато роботи.
Ось перший варіант логотипу КрНУ, розроблений Юлією Ковальчук (фрагмент):

– Цей логотип виконаний у мінімалістичному стилі та складається з простих геометричних форм. Стилістичне вирішення логотипу базується на аналізі творчості видатних українських митців 1920-30 рр., кубофутуристів Олександра Богомазова, Олександри Екстер та художника-авангардиста Казимира Малевича. Прикметним є факт участі Олександра Богомазова у Першій виставці картин у Кременчуці, яка відбулась у 1914 р. Богомазов на цій виставці експонував 16 робіт так званого "Фінського періоду", – зазначив Віктор Осадчий.
Ось перший варіант логотипу КрНУ, розроблений Марією Бєловою (фрагмент):

– Логотип виконаний за допомогою чотирьох квадратів. Вони символізують вікно знань студентів, чотири головні корпуси університету та чотири роки навчання студентів-бакалаврів. У квадратах зображено цифру 100 за допомогою геометричних фігур. У колах зображено абревіатури «Кр» і «НУ», в останньому квадраті – ювілейну дату «1921-2021», – зазначив Віктор Осадчий, пояснюючи концепцію логотипу Марії Бєлової.
Роботи обох студенток надали для ознайомлення ректору університету Михайлу Загірняку та проректорам. Ректор звернув увагу на те, що у запропонованих логотипах відсутнє зображення Михайла Остроградського, чиє ім’я носить університет. Студенткам запропонували опрацювати нові варіанти логотипу з урахуванням наданих зауважень. Обидві вже виконали роботу.
Нові варіанти логотипу також має розглянути адміністрація університету. Якщо один із них затвердять, він може стати не лише темою дипломної роботи студенток, а й офіційним логотипом університету та підґрунтям для створення брендбуку* КрНУ.
Брендбук* – офіційний документ, який містить опис концепції бренду та його фірмового стилю, а також детальний опис усіх елементів зазначеного стилю, їхні параметри і порядок застосування в рекламі та в корпоративній культурі.

У галереї Юзефович відкрилась персональна виставка
молодої дизайнерки, студентки КрНУ
Олександри Антоненко

У галереї Наталії Юзефович 15.03.2021 р. відкрилася виставка робіт студентки другого курсу Олександри Антоненко (022 Дизайн, група ДЗН-19-1(1), кафедра гуманітарних наук, культури і мистецтва). Назва експозиції – «Жінки, які надихають». Автор представила 23 роботи – переважно це портрети відомих жінок, розпис по тканині та розпис предметів одягу. Тут можна побачити і портрет королеви Єлизавети, і розписані вручну тренчі та куртки. Виставка триватиме до 9 квітня.
Олександра закінчила навчання у міській художній школі, свого педагога Людмилу Будіну називає найкращим викладачем у світі. Наразі опановує в університеті спеціальність дизайнера, займається розписом по тканині та художнім розписом предметів одягу і аксесуарів – вважає, що за цим напрямом майбутнє.

Свою першу персональну виставку Саша підготувала за місяць – в експозиції представлені лише нові роботи, написані вони протягом місяця. Такий темп довелося узяти, бо пропозиція щодо виставки надійшла несподівано. Ось що розповіла дівчина:
– У міських галереях дуже велика черга, треба чекати кілька років, я чекала своєї черги майже рік, а потім мені зателефонували з галереї і запропонували зробити виставку у березні, до жіночого свята. Спершу ми обирали між двома темами – еволюція жінки і жінки, які надихають. І все-таки зупинилися на жінках, які надихають. У мене тут багато таких жінок. Венера і Нефертіті показують нам, якими були жінки колись, а Оля Полякова – які жінки зараз.

Саша розповіла, чому до її колекції жінок, які надихають, потрапили королева Єлизавета ІІ та Вєрка Сердючка і Оля Полякова:
– Я обирала тих, чиї риси мені найбільше подобаються. Мене часто питають, чому саме вона? Я відповідаю – тому, що вона дарить великий позитив людям! Мені це дуже подобається, бо навколо нас дуже багато зла, а жінки, яких я зобразила, несуть позитив, вони рухаються вперед і надихають нас теж рухатися вперед. Тому я обрала цих жінок. Мені дуже хочеться показати вам свій світ і надихнути вас на світлу, яскраву, продуктивну весну!

Студенти спеціальності 022 Дизайн представили свою творчість
у Міській художній галереї

26 жовтня 2018 р. у Кременчуцькій міській художній галереї студенти-дизайнери Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського презентували виставку «Контрасти». Така виставка відбувається в місті вперше, на ній представлені понад 250 робіт, над якими трудилися 87 студентів та 6 викладачів.
Експозицію великої зали галереї складають твори виконані в техніці малюнку, живопису, аплікації. У малій залі представлені інсталяції, арт-об’єкти, макети, ілюстрації, векторна графіка, фотографії.
Тут можна побачити роботи, які змушують задуматись над проблемами екології, комп’ютерної, тютюнової залежності тощо. Кожна робота має свій задум та вирішує основну задачу – не залишити глядача без емоцій.
На відкриття зібрались не тільки поціновувачі мистецтва, викладачі, студенти, а й пересічні мешканці. Цей захід отримав високу оцінку глядачів та став помітною подією в мистецькому життя міста.
Виставка триватиме до 14 листопада. То ж хто не встиг ознайомитись з творчістю майбутніх дизайнерів, запрошуємо відвідати експозицію.