ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА

Завдяки вдалому географічному положенню з середини ХІХ ст. м. Кременчук стає важливим економічним центром не тільки Полтавської губернії, а й Середнього Подніпров’я. У 1860-1890-х рр. в місті відбувається значне зростання кількості промислових і торгових підприємств, банківських установ, розширення транспортної інфраструктури − ці процеси зумовлювали потребу в кваліфікованих кадрах з відповідним рівнем освіти. Першим середнім навчальним закладом для хлопців у Кременчуці стає Олександрівське реальне училище, засноване у 1873 р., потім відкривається технічне залізничне училище (1878 р.), а у 1905 р. Олексіївське комерційне училище. Незважаючи на клопотання Кременчуцької міської думи, у дореволюційний період класичної чоловічої гімназії у місті не було відкрито, тому першими осередками гуманітарної освіти в регіоні слід вважати жіночі гімназії. Кременчуцьку жіночу Маріїнську гімназію (державну) відкрито у 1866 р., окрім неї, в кінці ХІХ − на поч. ХХ ст. діяла низка приватних закладів (О. В. Баберіної, О. Г. Воронянської тощо). Серед предметів, які вивчали дівчата, були такі: історія і географія, російська мова й література, французька й німецька мови, чистописання, малювання, танці тощо.

На початку 1920-х рр. у Кременчуці починають функціонувати трирічні вищі педагогічні курси, а в 1930 р. у приміщенні колишнього Олександрівського реального училища відкривається інститут соціального виховання (пізніше учительський). Напередодні війни в ньому навчалося близько 1000 студентів. Працювало понад 500 викладачів, у тому числі два професори і два доценти. Навчання здійснювалося на кількох факультетах: філологічному (українська та російська мова й література), французької, англійської мов, фізико-математичному. В інституті діяли кафедри фізики, математики, педагогіки, французької, німецької, англійської, української, російської мови та літератури, марксизму-ленінізму. Наукова бібліотека налічувала понад 65 000 книг.

Повоєнний розвиток гуманітарної освіти в місті пов’язаний із Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського. У 1960 р. вища освіта в Кременчуці почала відновлюватись. Було створено загальнотехнічний факультет Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва, який у 1972 р. підпорядковується Харківському автодорожньому інституту. У складі факультету в 1973 р. була заснована кафедра марксизму-ленінізму, яку очолив ветеран Другої світової війни, кандидат історичних наук О. М. Шемет. 1974 р. після виходу на пенсію першого завідувача кафедри обов’язки керівника тимчасово виконував І. А. Лаврик, також ветеран війни, який згодом трагічно загинув у службовому відрядженні. У 1974 р. Кременчуцький ЗТФ реорганізовано у Кременчуцьку філію Харківського державного політехнічного інституту. У роботі філії виділяються два періоди: підготовка спеціалістів без відриву від виробництва за вечірньою і заочною формами навчання (1974-1989 рр.) і відкриття денного відділення (1989-1997 рр.).

З квітня 1975 р. кафедру марксизму-ленінізму очолив доцент, кандидат економічних наук І. В. Дараган, який керував цим структурним підрозділом майже 12 років. У різні часи на кафедрі працювали досвідчені викладачі, серед яких слід відмітити доктора історичних наук, професора Л. І. Євселевського, доцентів І. М. Авраменка, В. І. Валентієва, А. А. Вовка, І. О. Бублика, Ю. І. Кравченка, А. П. Маркова, М. П. Невмержицького та ін.

У 1982 р. кафедра була реорганізована в кафедру історії КПРС та політекономії, окрім того, заснована нова кафедра − марксистсько-ленінської філософії та наукового комунізму. До 1986 р. кафедру історії КПРС та політекономії очолював І. В. Дараган, якого змінив обраний завідувачем кафедри кандидат історичних наук, доцент О. І. Осташко. Новостворену кафедру марксистсько-ленінської філософії та наукового комунізму в 1982-1988 рр. очолював кандидат філософських наук доцент М. М. Гордієнко, а у 1988-1990 рр. доцент, кандидат філософських наук В. І. Мотрій. Нетривалий час кафедри мали назви філософії і історії соціалізму та політичної історії і політекономії після чого наказом ректора ХПІ від 24.12.1990 р. були реорганізовані і перетворені на кафедру соціально-політичних наук.

Перехід до навчання за денною формою і появою студентів-іноземців зумовив необхідність організації у Кременчуцькій філії ХПІ підготовчого факультету. У 1993 р. на підготовчому факультеті відкрито кафедру загальноосвітніх дисциплін, яку очолила Н. О. Заніздра. У 1995 р. кафедра була реорганізована в кафедру української та російської мов, а її основною метою на першому етапі існування стала підготовка студентів-іноземців із загальноосвітніх дисциплін. Російську мову і літературу на кафедрі викладали Н. О. Заніздра, Л. В. Гамелуш, Л. А. Михайленко, К. Л. Сизова, Л. І. Локтіна; українознавство − О. І. Осташко і В. І. Маслак.

21 серпня 1997 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту» на базі Кременчуцької філії Харківського державного політехнічного університету, Крюківського машинобудівного та Кременчуцького автомеханічного технікумів. Структуру інституту склали сім факультетів і 17 кафедр. Через три роки він був реорганізований у Кременчуцький державний політехнічний університет, а ще через рік акредитований як вищий навчальний заклад ІІІ – ІV рівнів акредитації, що стало визнанням високого рівня організації навчально-виховного процесу, якості підготовки спеціалістів, наукових досліджень. За цей час наш вищий навчальний заклад забезпечив промислові підприємства міста і Подніпров’я високопрофесійними фахівцями, сформувавши технічну еліту регіону.

На початку ХХІ ст. керівництвом університету було обрано курс на перетворення політехнічного університету на класичний, який вимагав розширення кількості спеціальностей і навчальних програм, в першу чергу гуманітарного спрямування. У лютому 2000 р. створено юридичний факультет, який спочатку реорганізовано у факультет права і гуманітарних наук, а з 2012 р. він отримав сучасну назву − факультет права, гуманітарних і соціальних наук. З розвитком навчального закладу та новим загальнодержавним курсом у питаннях громадянської освіти й становлення української нації в університеті виникла потреба структурної реорганізації бази викладання гуманітарних дисциплін. 05.11.2001 р. видано наказ ректора № 188-1 «Про реорганізацію кафедр». Згідно з ним було перейменовано кафедру української та російської мов на кафедру українознавства, з кафедри соціально-політичних наук відокремилися українознавчі дисципліни та аспірантура, які були переведені на нову кафедру та склали її основу. Аспірантура з історії України діє на кафедрі з 1992 р. (з 2016 р. − «Історія та археологія»), її випускники В. О. Крот, С. І. Нестуля, П. А. Стегній, Т. М. Плаксій, В. І. Маслак, В. І. Саранча успішно захистили дисертації. У 1998 р. на кафедрі відкрита докторантура з історії України, яку закінчила професор Г. Т. Капустян.

Протягом 2001-2003 рр. кафедру українознавства очолював професор, кандидат історичних наук О. І. Осташко, який зробив значний внесок у її становлення і розвиток, зокрема ініціював створення аспірантури, активно працював над розвитком іміджу нової структурної одиниці. На час створення кафедри до її складу увійшли викладачі з великим стажем роботи: Н. О. Заніздра, Л. А. Михайленко, О. П. Шаблій і молоді висококваліфіковані спеціалісти − В. І. Дудка, В. В. Заніздра, В. О. Крот, В. І. Маслак, Т. М. Можарова та ін.

З 2004 р. кафедру українознавства очолив кандидат історичних наук, доцент В. І. Маслак. З цього ж року кафедра здійснює підготовку фахівців за спеціальністю Документознавство та інформаційна діяльність (з 2016 р. − Інформаційна, бібліотечна та архівна справа), перший випуск бакалаврів здійснено у 2008 р., спеціалістів − у 2009 р., магістрів − у 2017 р. Протягом перших п’яти років існування кафедра українознавства розгорнула плідну співпрацю в галузі навчальної та наукової діяльності з провідними навчальними і науковими установами України. Було укладено відповідні угоди з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, кафедрою українознавства Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та ін. Головними напрямами наукової роботи викладачів кафедри стають краєзнавчі дослідження Кременчуцького і Полтавського регіонів, проблеми Голодомору 1932-1933 рр., розробка нових форм викладання української мови у закладах вищої освіти тощо.

У середині 2000-х рр. кафедра українознавства стає потужним осередком, який консолідує і акумулює краєзнавчі та регіональні дослідження на території Кременчуччини, Світловодського і Онуфрієвського районів Кіровоградської області. Так, у 2006 р. за співпраці із міською радою і краєзнавчим музеєм на базі кафедри було проведено регіональну науково-практичну конференцію «Кременчуку − 435 років», матеріали якої вийшли друком і були надані до бібліотек міста. У жовтні 2009 р. відбулася ІІ Регіональна науково-практична конференція «Велика Вітчизняна війна в історії українського народу», участь в якій взяли викладачі та студенти кафедри українознавства, працівники краєзнавчого музею і бібліотек міста, учені та краєзнавці з інших міст. Велику увагу науковців і краєзнавців регіону привернула до себе ІІІ регіональна науково-практична конференція «Кременчуцький край у контексті історії України: Кременчуку 440 років», яка відбулася восени 2011 року. Остання, ІV регіональна науково-практична конференція на базі кафедри українознавства відбулася 24-25 листопада 2013 р., на ній було вирішено подальші наукові форуми кафедри виводити на загальнодержавний рівень.

У співпраці з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інститутом української історії НАН України і Харківським національним університетом міського господарства ім. О. М. Бекетова 19-20 листопада 2016 р. на базі кафедри українознавства відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні, культурні та соціально-економічні аспекти регіонального розвитку». Співорганізаторами ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Історичні, культурні та соціально-економічні аспекти регіонального розвитку», яка відбулася 14 листопада 2017 р., стали Інститут історії України НАН України та Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара.

З середини 2010-х рр. викладачі кафедри активізують студіювання проблем у галузі документознавства, інформаційної діяльності, соціокультурних комунікацій. У березні 2013 р. за участі викладачів і студентів організовано науковий семінар «Людина в інформаційному суспільстві», а через півтора роки разом із Полтавським університетом економіки і торгівлі та Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка 12-13 листопада 2014 р. на базі кафедри проведено І Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Людина в інформаційному просторі». ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Людина в інформаційному просторі» відбулася 14 грудня 2016 року. Варто додати, що матеріали усіх конференцій і наукових семінарів кафедри виходили друком і поповнили фонди місцевих та обласної бібліотеки. Серед інших друкованих видань, які складають науковий доробок викладачів і студентів кафедри, варто відмітити такі:

− збірка матеріалів про викладачів університету-ветеранів Другої світової війни «І воїн. І вчений. І вчитель… (До 70-ї річниці закінчення Другої світової війни);
− збірка «Друга світова війна в контексті української історії»;
− збірка матеріалів до 200-річчя з дня народження Кобзаря «Т. Г. Шевченко і сучасність»;
− біографічна збірка «Польські сторінки історії Кременчука»;
− колективна монографія Сезін С.Ю., Бутко Л. В., Ширай В. А., Василенко Д. П., Маслак В. І., Москалик Г. Ф. «Коременчук у жорнах репресій»;
− колективна монографія «Польская операция» в Полтавской области в 30-х годах ХХ века»;
− монографія В. І. Маслака «Образ української національно-визвольної війни в російській інтелектуальній традиції XVIII – 80-х років ХХ ст.»;
− монографія В. І. Маслака «Ранньомодерна українська державність очима сучасних польських та російських істориків»;
− монографія В. О. Крота «Нариси історії Кременчуцького повітового земства»;
− навчальний посібник О. М. Тур «Українська мова. Професійне спрямування − «Геодезія, картографія та землеустрій»;
− навчальний посібник О. М. Тур «Документознавча термінологія: проблеми уніфікації та стандартизації»;
− навчальний посібник Д. П. Василенко, В. І. Маслака і О. М. Тур «Документознавчі аспекти діяльності сільських рад в Україні»;
− навчальний посібник Н. М. Алексеєнко, Л. В. Бутко, К. Л. Сізової, В. В. Шабуніної «Лінгвістичний аналіз тексту: практикум»;
− навчальний посібник Бутко Л. В., Василенко Д. П., Маслак В. І., Саранча В. І., Шабуніна В. В. «Імідж бібліотеки»
− навчальний посібник Бутко Л. В., Василенко Д. П. «Випускна кваліфікаційна робота: методика підготовки».

Наукова діяльність студентів завжди була пріоритетним напрямом діяльності кафедри. Окрім активної участі в наукових конференціях і семінарах, з початку 2010-х рр. студенти кафедри ГНКМ стають призерами ІІ етапу всеукраїнських і міжнародних конкурсів студентських наукових робіт і всеукраїнських олімпіад. Так, під науковим керівництвом проф. Маслака В. І. призерами ставали:

− Гнідаш Інна, ІІ етап Всеукраїнського конкурс студентських наукових робіт за напрямом «Історія», ІІІ місце, 2014 р. (м. Острог).
− Подольська Аліна, ІІ етап Всеукраїнського конкурс студентських наукових робіт за напрямом «Історія», ІІІ місце, 2015 р., 2016 р. (м. Переяслав-Хмельницький).
− Литвинова Лілія, Міжнародний конкурс студентських есе «Students for academic intigrity», І місце, 2016 р. (м. Кременчук).
− Гапула Юлія, Міжнародний конкурс студентських наукових робіт за спеціальністю 051 «Економіка», ІІІ місце, 2017 р. (м. Кременчук).
− Гречин Ірина, Міжнародний конкурс студентських наукових робіт за спеціальністю 051 «Економіка», ІІІ місце, 2019 р. (м. Кременчук).
Підготовку Ю. Гапули та І. Гречин разом із проф. В. І. Маслаком здійснювала доц. Шабуніна В. В.

Під науковим керівництвом проф. Тур О. М. призерами ставали:

− Бутова Ірина, ІІ етап Всеукраїнської олімпіади зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», ІІІ місце, 2012 р. (м. Донецьк).
− Кухаренко Мирослава, ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», ІІІ місце, 2017 р. (м. Кременчук).
− Зінченко Анастасія, ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», ІІІ місце, 2018 р. (м. Одеса).
− Гречин Ірина, ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», ІІІ місце, 2019 р. (м. Одеса).
− Кручиненко Аліна, ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», ІІ місце, 2020 р. (м. Одеса).

Під науковим керівництвом ст. викл. Василенко Д. П. Удрас Анна посіла ІІІ місце у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 032 «Історія та археологія» (2019 р., м. Кропивницький).

До середини 2010-х рр. у навчальних планах усіх спеціальностей університету були три предмети, закріплені за кафедрою українознавства: «Історія України», «Історія української культури» і «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Таким чином, маючи широку студентську аудиторію, професорсько-викладацький склад брав важливу участь у виховному процесі всього університету. Традиційними заходами були тижні української мови, години української поезії, літературно-мистецькі свята, присвячені ювілеям видатних діячів культури і мистецтва, вшанування ветеранів Другої світової війни, конкурси студентських стіннівок до Дня міста, вшанування жертв Голодомору тощо.

Новітня історія кафедри починається з другої половини 2010-х рр. У 2017 р. здійснюється перший набір студентів спеціальності 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності», а незабаром до кафедри українознавства приєднується секція, яка готує фахівців спеціальності 022 «Дизайн».

Згідно з наказом ректора КрНУ імені Михайла Остроградського від 09.11.2018 р. № 287-1 кафедра українознавства була перейменована в кафедру гуманітарних наук, культури і мистецтва (ГНКМ). Завідувачем кафедри ГНКМ обрано доктора історичних наук, професора В. І. Маслака. Станом на 01.09.2022 р. на кафедрі працюють 17 осіб, серед яких чотири доктори наук, три професори, шість кандидатів наук, сім доцентів, три старших викладачів, три асистенти.

На сьогодні кафедра ГНКМ продовжує найкращі традиції в галузі поширення гуманітарних знань, культури і мистецтва, закладені колегами у минулі роки та спирається на передовий європейських досвід з цих питань. Протягом останніх років кафедра уклала угоди про співпрацю з коледжами культури і мистецтва Олександрії та Гадяча, випускники яких продовжують навчання в КрНУ, музеями, бібліотеками, архівом і ЦНАП м. Кременчука, кафедрою історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури. Відповідаючи на виклики сучасності в галузі комунікації на рівні «заклад вищої освіти − студент − абітурієнт», кафедра активно представлена в мережі Інтернет, має сторінки в соціальних мережах Фейсбук, Інстаграм, власний YouTube-канал. За останні п’ять років значно зросла участь викладачів кафедри у міжнародній діяльності, зокрема участь у закордонних стажуваннях і конференціях, отримання грантів, зустрічі закордонних делегацій тощо. Велика увага приділяється підвищенню кваліфікації професорсько-викладацького складу і отриманню відповідних свідоцтв і сертифікатів.

Кафедра ГНКМ продовжує наукову співпрацю з органами місцевого самоврядування, зокрема в серпні 2018 р. за активної участі її професорсько-викладацького складу було проведено науково-практичну конференцію «Старожитності та історія Кременчука», присвячену 90-річчю Л. І. Євселевського. Традиційними заходами для кафедри залишаються туристичні походи зі студентами, проведення спортивних свят і концертів до Дня кафедри, інтелектуальних турнірів, інтернетконкурсів («Я − студент», «Осіння красуня», «Зимова красуня» тощо).

Отже, кафедра ГНКМ Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського є високопрофесійним колективом однодумців із славетними традиціями, який дає можливість студентам отримати сучасну якісну освіту в галузі культури і мистецтва за спеціальностями 022 Дизайн, 028 Менеджмент соціокультурної діяльності і 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа.